У Луцьку на 99-му році життя померла Леокадія Труш — жінка, яку називали найстаршою полькою міста. Її доля стала віддзеркаленням складної історії Волині ХХ століття: від нелегальних перетинів кордону її батьками до відродження польської культури в незалежній Україні.
Про це повідомляє «Волинський монітор».
Леокадія Труш народилася 11 жовтня 1927 року в Маневичах у сім’ї поляків Йоанни та Пьотра Сєків. Її дитинство припало на непрості міжвоєнні роки: батько помер, коли дівчинці було лише 9 років, а матері доводилося важко працювати на фабриці та прати білизну сусідам, щоб прогодувати п’ятьох дітей.
Випробування війною та переселенням
Наприкінці Другої світової війни родина опинилася перед складним вибором. Згідно з угодою про обмін населенням між СРСР та Польщею, вони мали залишити Волинь.
-
Рішення залишитися: Йоанна Сєк виробила всі документи на виїзд, але після поради з ксьондзом, який застеріг від подорожі в невідоме з п’ятьма дітьми, сім’я вирішила залишитися в Луцьку.
-
Нове життя: у повоєнні роки Леокадія не змогла повернутися до школи, оскільки була «переростком», тому пішла вчитися кравецького мистецтва в ательє.
Праця та віра в радянський час
Більшу частину життя пані Леокадія присвятила роботі в ательє, а перед пенсією працювала на Луцькому автомобільному заводі, де шила брезентові тенти. Разом із чоловіком Олександром вони виховали двох дітей. Попри те, що за радянських часів на Волині не діяв жоден католицький храм, родина зберігала віру:
-
таємні молитви: у 1980-х роках віряни збиралися по домівках для спільних молитов.
-
поїздки на свята: щоб відвідати службу в костелі, доводилося їздити до Львова чи Кременця.
Відродження польської громади
На початку 1990-х років, коли луцьким вірянам повернули катедру Святих Апостолів Петра і Павла, Леокадія Труш стала активною учасницею церковного хору. У 1991 році вона разом із сестрою Ядвігою стала однією з перших членкинь новоствореного Товариства польської культури на Волині.
Леокадія Труш залишиться в пам'яті громади як символ незламності та відданості своєму корінню.
Нагадаємо, нещодавно освітня спільнота Волині зазнала тяжкої втрати. На вічний спокій відійшла Галина Несторівна Лукашик — педагогиня, яка була гордістю міста та зразком професіоналізму для багатьох поколінь учнів.
ІА "Вголос": НОВИНИ