До неї входять з української сторони Інститут національної пам'яті і Державна міжвідомча комісія з питань поховань жертв війни і політичних репресій, з польської – Інститут національної пам'яті і міністерство культури, в інтерв'ю ZN.UA директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
«Ми пропонуємо легалізацію пам'яток за формулою «всі – на всі». Якщо зараз розбиратися – який і коли поставлено, це тільки політизувати тему. Ми цієї позиції дотримуємося, хоча чудово розуміємо, що співвідношення в цифрах явно на користь польських пам'яток. Більше 150 польських незаконних пам'ятників знаходиться на території України, і десь близько 50 українських – на території Польщі», – наголосив В'ятрович.
Переговори, які повинні були відбутися в Польщі у вересні цього року і які могли увінчатися успіхом, не відбулися. При цьому відбулася зустріч віце-прем'єр-міністра і міністра культури Польщі Петра Глинського з міністром культури України Євгеном Нищуком, в якій брали участь представники УІНП.
«Пан Глінський запропонував новий формат вирішення проблеми: створити нову міжурядову комісію. Пропозицію не було сприйнято українською стороною, оскільки створення міжурядової комісії – дуже тривалий процес. Ми впевнені, що структури, уповноважені в Україні та Польщі, ще не вичерпали свого потенціалу. Згідно з українським законодавством, УІНП і Міжвідомча комісія залишаються відповідальними за реалізацію цієї політики. Після цього члени польської делегації повернулися до Варшави, і в ЗМІ публікувалися дуже радикальні їхні заяви», – зазначив В'ятрович.
За його словами, за останні три роки відбулися 15 випадків осквернення українських пам'яток, зокрема могил і хрестів, на території Польщі. Найчастіше це відбувалося в прямому ефірі або записувалося і потім викладалося в Ютуб. Відповідальність на себе брали праворадикальні групи. Але ніякої реакції офіційної Варшави на таке дійсно варварське ставлення до української пам'яті не було.
««Війна пам'ятників» перекинулася на територію України, де якісь незрозумілі сили (думаю, що проросійські) осквернили чотири польських пам'ятника. Різниця полягає в тому, що після цих випадків вандалізму всі політичні сили в Україні, включаючи правих радикалів, засудили подібні акти. Всі польські пам'ятники були відновлені за рахунок української сторони. І зараз немає жодного розореного польського пам'ятника на українській території, і немає, на жаль, жодного відновленого українського – польською», – зауважив експерт.
ІА "Вголос": НОВИНИ