сніг. ожеледиця. тупі менти не розуміють нормальних слів. доводиться матюкатись. цю мову вони розуміють досконало. за кілька хвилин вискакує якийсь старшой і тихо-мирно провадить нас у палац Потоцьких на зустріч Януковича з творчою інтелігенцією Львова.
хоча за декілька хвилин до того, менти не хотіли нас пропускати до Потоцьких, бо виявляється ми запізно приїхали. ми тільки приїхали з ЛОРТИ, де і був Янукович. але їм пофіг. за декілька годин, вже біля облради, показавши посвідчення і знайшовши своє прізвище у списках, я спокійно пройшов. а тут, ні списків, ні розуму, нічого. стоїть 20 чоловік, просиш покликати старшого, а у них немає рації. класна відмазка.
традиційний шмон речей на наявність полонія. нічого немає. можна йти далі. у залі бушують творчі інтелігенти західного-оперативного віку. делегація Ратуші розважається. запрошує сфоткати їх довершену піраміду присвячену приїзду прем’єр-міністра. їм весело.
заходять 3 богатирі. Янукович Олійник Горинь. Янику, як прем’єру - стілець найбільший. конотації відповідні. детально про це, Ви про це прочитаєте о 17:30 цього тексту.
грає музика. Янукович стоїть. і всі стоять. Олійник намагається offнути класику Скорика. це йому вдається лише за хвилину. всі стоять. Яник стоїть. Яник запрошує усіх сісти. усі дружно сідають. Горинь, відразу ж, відгороджується від Яника астральною стіною. він на іншій планеті, за кілька сантиметрів від прем’єра.
Олійник втикає у стелю. шукає мурах під своїми ногами. просинається лише тоді, коли Янукович бере його за лікоть. молодець. школа американського політпсихолога Пола Манафорта. це улюблена цяцянка Опрі Уінфрі у розмові зі співрозмовником. так, вона мацала Буша молодшого вибиваючи його на сентиментальні спогади.
сентиментальні спогади і сльози Януковича виллються у мемуари. колись. пізніше. пацан сказав, пацан – збацав.
Садовий питає в Януковича про своє. про міське лаве. де воно? де? Янукович, незворушно, бовтає головою. Садовий порівнює Львів та Краків. у Кракові минуло року було 10 лімонів туристів. мінімально, кожен з них, там лишав 100 євро. от до яких фінансових пірамід має стреміти Львів (про це і була попередня піраміда делегації Ратуші). хоча, Львову до Кракова дуже далеко. дуже.
намолена душа Януковича відчуває негативні випромінювання від Гориня, Олійника та частини інших галичан. він напружений. зібраний, як конструктор Lego. дивиться вовком (згадує Кушнарьова). його задовбав довгий виступ генерального директора театру ім. М. Заньковецької Андрія Мацяка. від нетерплячки від починає вистукувати „мурку” лівим мештом, а „в бананово-лімонном Сінгапурє” – лівим.
заньківчани презентують Янику свій подарунок. жіночка бальзаківського віку, зі слідами минулої слави, дарує йому квіти та театрально посміхається. Федір Стригун згадує, що він зі сходу і починає випрошувати бабки, бо погано живеться. бо телефонні переговори з донецькими театралами дорого обходяться. і всяке таке. вже, приносячи Янику свої письмові докази у цій справі, говорить йому сакраментальну фразу – ну, ми ще вип’ємо. хоча, ще рік назад Олійник так хвалився театром Заньковецької, що ті безкоштовно і у позаробочий час їздили звеселяти учасників помаранчевої революції. пройшла любов, зів’яли помідори.
і понеслось. Яник попустився. збився з вовчої стежки. посміхнувся. маразматичні тьотки почали нести таке, що то торба.
очевидно, клімакс завдав непоправної шкоди їх різностороннім півкулям. ще б трохи, і вони почали б роздягатись і трахатись з чоловіками, які сиділи у перших рядах. груповуха з „парфумера” ще тільки починає читати „курси виживання для підлітків” Ді Снайдера. це як Шипр і банальні, але все ж - Шанель № 5.
очевидно був регламент. але ж жінки, як свідчить наука, такі емоційні створіння. назбирана з літами недотраханість виривається з в’язниці плоті. бо ж дух – животворить, а тіло – мертве. дух, що cunt так рве до бою. але, як свідчить та ж наука – жінки, створіння прагматичні. єдине за чим вони вибігали за позовом свого останнього оргазму були філкі, лаве, бабкі, мані, або ж просто прохання присвоєння театру статусу академічного. царь-батюшка Віктор Федорович Янукович – ікона неустанної мастурбації для цих женщін і мужчін.
ну цих, ще якось, можна зрозуміти. але чого вилетіла на трибуну голова львівської спілки письменників Марія Якубовська я НЕ ЗНАЮ. вона нахабно, відбираючи дорогоцінний час в улюбленого прем’єра, заявила, що музика у нас вже була, але не було поезії і зарядила кількахвилинну поемммму про круговорот вагін у природі в період літнього сонцестояння.
Садік в шоці. закрився руками і ногами щоб не чути, і не бачити тої гарпії, фурії, медузи горгони.
поетичний тайський масаж остаточно розтопив серце Яника. він ледве не пустив сльозу. Якубовську після такого феєрично виступу, чекає шевченківська премія. та що там, шевченківська премія. Букер або Нобель – адназначна.
не розумію одного, якби тим літературним підсосом займались молоді, ну куди ще не йшло, але старі бабки і дєдки. їм жити лишилось, одні панти. їм це нащо? чи їх просто вислали на амбразуру проффесора (що свідчить про сцикунство чоловіків, яким просто так зручніше, бо що візьмеш з жінки?) та вмріть вже нормально якось. пустіть кулю в мізки, газ відкрийте чи що? помріть гідно, а не здихайте як собаки, повзаючи на колінах перед баріном. та де там.
історія співпраці варшавського архієпископа Станіслава Вельгуса з комуністичними спецслужбами, щось дуже тихенько згадувалась у львівських мас-медіа. питання люстрації – поховали назавжди. бо якщо ж копнути глибше, навіть, на сантиметр, то виявиться дуже багато цікавого про деяких представників львівської творчої інтелігенції, політиків, дисидентів. і тих, хто ще живе тут, і тих, хто поїхав на багатші села. заради супокійного здихання на унітазі, вони продадуть і рідну мати. львівські творчі інтелігенції. настукати на когось вони вміють творчо.
ця істерія на драбині нагадує „любов сліпа” Бориса Віана (Якубовська має такого знати).
одного дня, несподівано, на ціле місто зійшов туман. нічого не видно. піпли пороздягались і почали трахатись на вулицях. нікого ж не видно. імен ніхто не питає. до молоденької продавщиці з кондитерської стоїть ціла черга спраглих її вагінальних скорочень. ну й далі за текстом. коли на наступний день, туман розвіявся, все місто продовжувало мейк секс. бо всі викололи собі очі.
ви ще собі тату Януковича зробіть на грудях. буде саме те.
ІА "Вголос": НОВИНИ