Виборчий калькулятор по-польськи
Нещодавні вибори в органи місцевої влади, перший тур яких відбувся 16 листопада, стали найскандальнішими за всю історію Польщі. Державна виборча комісія майже тиждень не могла озвучити їхні офіційні результати. За даними екзит-полів, переможцем місцевих виборів ставала опозиційна правоцентристська партія «Право і справедливість» («Prawo i Sprawiedliwość» – PIS): за неї проголосувало 31,5% виборців. Її головного конкурента, урядову партію «Громадянська платформа» («Platforma obywatelska» – PO) підтримало 27,30% виборців. Селянській партії (Polskie Stronnictwo Ludowe – PSL), яка перебуває в урядовій коаліції з РО, віддало перевагу 17% виборців. Союз лівих демократів (SLD), за даними екзит-полу, отримав 8,8%. Решта партій не подолала 5-відсоткового виборчого бар’єра.
Після оголошення вердикту соціологів у штабах PIS запанувала справжня ейфорія. Ще б пак! Уперше за останні роки опозиційна партія показала кращі результати від владної «Громадянської платформи», яка керує Польщею ось уже 7 років поспіль. Для багатьох аналітиків та політиків такі дані місцевих виборів стають лакмусовим папірцем в оцінці симпатій виборців. Особливо, якщо врахувати, що через півроку поляки обиратимуть президента. І якщо так піде й далі, то ліберального й поміркованого Броніслава Коморовського може замінити правий євроскептик. А це не дуже влаштовує офіційний Брюссель, який і так стурбований зростанням впливів правих партій у Європі.
Тому зрозуміло, що, почувши результати екзит-полів, штаби владної партії впали в легкий ступор і не могли логічно коментувати свій програш. А тим часом виборчі комісії почали рахувати голоси виборців. Але в понеділок табло Державної виборчої комісії Польщі (PKW), на якому в режимі реального часу з’являлися результати підрахунку, раптово «зависло». На екстреній прес-конференції PKW заявила, що відбувся збій програми і система «впала». Відтоді дані виборів з округів та дільниць почали вводити вручну.
Скандал у польському політикумі здійнявся неймовірний. Більшість політичних партій звинуватила PKW у навмисному саботажі. Представники однієї з правих партій навіть увірвалися в приміщення зали засідань польської ЦВК й оголосили протест. Поліція виносила їх з будинку на руках. Втрутитись у справу був змушений навіть президент РП Броніслав Коморовський. Голова PKW подав у відставку, а опозиційні партії почали вимагати заміни всього складу Державної виборчої комісії. Телебачення масово демонструвало сюжети, де комісії рахують голоси на калькуляторах, а фотожаби престарілих членів польської ЦВК заполонили Інтернет. Польське суспільство кипіло.
Парадокси виборчого закону: переможець програє
І що довше тривав «ручний» підрахунок, то цікавішими ставали офіційні результати виборів. Майже 18 (!) відсотків бюлетенів на виборах до воєводських сеймиків (обласних рад) виявилися недійсними. На окремих дільницях зіпсованих бюлетенів було чи не половина. Остаточний розрив між «Правом і справедливістю» та «Громадянською платформою» становив 0,49% відсотка голосів! Отже, в підсумку PIS отримав 26,85% голосів виборців; РО – 26,36%; PSL змогло «дотягнути» аж до 23,68 % (на 6,7% більше, ніж давав екзит-пол!); SLD фактично без змін – 8,78%. У результаті РО виграла вибори у 8 воєводствах, PIS – у шести, PSL – у двох.
Тепер ступор почався в партії PIS, в якої перемога втікала (або її вкрали) з-під носа.
Окремі політики заявили про невизнання результатів виборів та необхідність проведення перевиборів. Як компромісний варіант пропонували обмеження функціонування обраних на цих виборах органів місцевого самоврядування до кількох місяців, а опісля проведення нових виборів. Дехто зауважив у дивному зменшенні результатів правих «руку Москви». Ехо польського виборчого скандалу докотилося навіть до Європарламенту. Фракція європейських правих, яка є політичним партнером PIS, ухвалила заяву з вимогою перевиборів. Однак формально-юридичних підстав визнавати вибори недійсними Державна виборча комісія не знайшла.
У суботу пізно ввечері представники PKW оголосили результати виборів до воєводських (обласних) рад і розподіл мандатів у них. Хоча РО й отримала друге місце, але їй дісталося найбільше мандатів – 179. Переможець PIS вдовольнився 171 мандатом. Коаліційний партнер «Громадянської платформи» PSL має 151 мандат. 28 мандатів обласного рівня вибороли ліві (SLD).
20 мандатів поділили між собою представники інших шести виборчих блоків, які подолали виборчий бар’єр. В Опольському воєводстві представники німецької меншості здобули аж 7 мандатів (23%). Натомість у Сілезькому воєводстві до обласного парламенту пройшли місцеві «сепаратисти»: Рух за автономію Сілезії отримав 4 мандати (з 45).
Відмінність між абсолютними голосами, що віддали виборці за партію, та отриманими нею мандатами можна пояснити специфікою польського виборчого законодавства. Та ж партія PIS, здобувши в масштабах країни на 60 тисяч голосів більше від РО, отримала на 8 мандатів від неї менше.
Неймовірні «рекорди» та парадокси польських виборів
Вибори в Польщі проходили в 2825 радах різних рівнів (обирали 46 790 депутатів). В Україні, для порівняння, є аж 12 200 місцевих рад! Кількість депутатів у польських радах є в 3-4 рази меншою, ніж у відповідних українських. Так, у Львівській обласній раді є 116 депутатів. А в сеймиках прикордонних з нашою областю Підкарпатського та Люблінського воєводств – лишень по 33 депутати. Хоча за кількістю населення (по 2,2 млн осіб) та площею вони порівнювальні з Львівщиною, а Люблінське навіть на 4 тис. кв. км більше.
Цікаво, що 1733 депутатів обрано взагалі без голосування, оскільки вони були єдиними кандидатами у своїх виборчих округах. Але така «лафа» стосується фактично лише депутатів малих сіл і містечок, де немає охочих балотуватися.
Голосували на місцевих виборах у Польщі й громадяни інших країн ЄС, які прописані й живуть на території відповідної ради. Таких було 679 осіб. У такий спосіб наголошено на відповідальності всіх мешканців, зокрема іноземців, за справи своєї громади.
У цьогорічних місцевих виборах у Польщі взяло участь 48% виборців (12 млн). Це найменше за всю історію голосувань. Рекордним стало й число зіпсутих бюлетенів – 9,76%. 2014 року кількість недійсних бюлетенів усіх рівнів становила 7,89%.
Найбільше зіпсованих бюлетенів виявилося на виборах до воєводських сеймиків (обласних рад) – аж 17,93 відсотка. До повітових (районних) рад поляки попсували 16,67% бюлетенів, а до сільських та селищних рад недійсними виявилося лишень 5,16% бюлетенів. Найлегше наші сусіди порадили собі з виборами війтів та міських голів – лише 2,14% зіпсованих бюлетенів. Найбільш «неграмотними» виявилися виборці Великопольського воєводства, які зіпсували аж 22,77% бюлетенів на виборах до воєводського сеймику.
Попри те, що опозиційна партія «Право і справедливість» виграла місцеві вибори, сформувати місцевий уряд та керувати вона зможе лише в єдиному воєводстві – Підкарпатському (столиця – Ряшів). Тут вона здобула абсолютну більшість мандатів – 19 з 33. У всіх інших 15 воєводствах Польщі керуватиме урядова коаліція РО-PSL.
Неймовірна боротьба розгортається в Польщі і за посади керівників міських поселень. Для того, щоб перемогти в першому турі, претендент повинен був здобути понад половину голосів виборців, що прийшли на дільниці. В Любліні, Ряшеві, Сопоті, Гдині чинні мери перемогли вдруге. Абсолютним рекордсменом у Польщі є президент Глівіц (200 тис. мешканців) Зигмунт Франкєвіч, який безперервно керує містом ще з 1993 року!
У неділю, 30 листопада, у другому турі наші сусіди-поляки обиратимуть війтів, бурмістрів та президентів у 890 містах, містечках, селищах та селах. У більшості з них, особливо у великих містах, між представниками урядової коаліції та опозиції точиться війна не на життя, а на смерть. Бої місцевого значення чекають на Варшаву, Вроцлав, Бидгощ, Щецін, Холм, Замостя, Перемишль, Тарнув, Ополє, Бялисток, Гданськ, Слупськ, Ченстохова, Катовіце, Ольштин, Познань, Кошалін та багато інших.
Недільні місцеві вибори для головних гравців польської політичної сцени – це останні великі виборчі маневри перед початком президентської виборчої кампанії. Симпатії поляків поволі схиляються вправо. І після виборів президента в травні 2015 року в Польщі фактично відразу ж стартує кампанія з виборів до парламенту, які мають пройти у вересні-жовтні наступного року. Країна може поміняти ліберальних євроцентристів та прагматиків з РО на любителів історії та правих консерваторів з PIS. І від цього залежать і певні геополітичні розклади в Європі. Бо 38-мільйонна Польща відіграє занадто серйозну роль у дискусіях між США та Росією про майбутнє цієї частини світу.
Андрій Болкун, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ