28 лютого Львів попрощається з трьома Героями, які загинули захищаючи Україну від російських окупантів: Олегом Андрейцівим, Михайло Чепаком, Дмитром Бойком.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Олег Андрейців (02.08.1990-19.02.2023) Уродженець села Зимна Вода Львівської області.
Навчався у Ліцеї №74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Захоплювався історією, активно займався археологічними дослідженнями.
Учасник Революції Гідності. Згодом добровольцем вступив до складу 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова Військово-Морських Сил Збройних сил України, до 2018 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції.
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф добровільно пішов на війну. Боровся із російськими окупантами у лавах 406-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ на південному та східному напрямках.
У Олега Андрейціва залишилися мама, сестра, тітки, двоюрідний брат та дві племінниці.
Василь Чепак (31.05.1996-25.02.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20 за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».
Після завершення навчання проходив військову службу у складі військової частини А1065 у Житомирі.
Працював охоронцем у Приватному акціонерному товаристві Туристично-готельний комплекс «Дністер». У вільний час захоплювався автомобілями.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боровся проти російських окупантів у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Василя Чепака залишилися батьки, бабуся з дідусем, сестра, племінники, дядько, тітка, наречена та хрещені батьки.
Дмитро Бойко (10.04.1995-21.02.2023) Львів’янин.
Закінчив Навчально-виховний комплекс «Школа-садок «Софія». Навчався у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.
Готуючись стати лікарем, працював медиком екстреної медичної допомоги. Захоплювався своєю професією.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у складі 53-го батальйону військової частини А4220. Боровся із російськими загарбниками на східному напрямку. Винятково відповідально ставився до виконання поставлених завдань.
У Дмитра Бойка залишилися брат-близнюк, бабуся та дядьки.
Читайте також на сайті ІА «Вголос»:
У кількох областях України активізувалися диверсанти: що відомо
Під Вугледар окупанти перекинули підрозділ, який створювали для війни у Чечні
Стало відомо для чого росіяни знову запускають «Шахеди»
ІА "Вголос": НОВИНИ