Трамвайний шляхопровід на перехресті вулиць Княгині Ольги та Наукової стоїть недобудований з кінця 1980-их років. Він був частиною проєкту швидкісного підземного трамвая. Вперше його ідея була закладена у генплані Львова у 1966-у році. На початку 80-х було розпочато будівництво першої наземної лінії по вулицях Сахарова і Княгині Ольги за стандартами швидкісного трамвая. За планами, на початку вулиці Сахарова трамвай мав би в'їжджати у тунель. Лінія мала б йти через центр Львова з кількома підземними станціями та виходила на поверхню біля перехрестя вулиць Пасічної та Личаківської.
Вже у 1987 році був відкритий рух наземною частиною лінії до Аквапарку. Втім далі, через через складну геологію центру Львова, роботи під землею були призупинені. Згодом через фінансово-економічну кризу кінця 80-их початку 90-их будівництво лінії швидкісного трамвая було зупинено. Проєкт так і залишився незавершеним.
Втім цьогоріч у Львівській міськраді заговорили про демонтаж недобудованого моста на Науковій. Це викликало неабияке обурення в мешканців міста. Адже, львів’яни очікували на те, що міст все-таки добудують та продовжать трамвайну колію по вулиці Трускавецькій. Крім того, мер Львова Андрій Садовий обіцяв з’єднати трамвайною колією вул. Княгині Ольги з Сиховом.
Історія побудови, або чому так сталось?
Вулиця Княгині Ольги відіграє значну роль у транспортному сполученні між центром Львова та його південною частиною. Після того, як на вулиці було прокладено швидкісну трамвайну колію, там почали курсувати трамвайні маршрути № 3 та № 5, проте до сьогодні залишився лише один маршрут - № 3.Після цього у місті запланували, що трамвайна колія буде продовжена до району автовокзалу на вулиці Стрийській. Для цього розпочали будівництво трамвайного мосту через перехрестя вулиць Княгині Ольги та Наукової. Однак вже у 1990-х роках будівництво заморозили, а недобудований міст відтоді використовується як платний паркінг.
В кінці вулиці Княгині Ольги, неподалік сучасного центру зайнятості, мало бути розташоване нове трамвайно-тролейбусне депо на 250 одиниць.
Активно питання добудування моста на Науковій почали підійматися вже після 2010 року. Вже були навіть рішення міської ради. Перше - у 2011 році ,а друге - у 2016. Пізніше, у 2016 році, відбулось відкриття нового трамвайного маршруту №8, який сполучає центральну частину Львова з найбільшим спальним районом у місті - Сиховом. Під час його відкриття Андрій Садовий заявив, що місто планує з'єднати трамвайною колією мікрорайон “Сихів” з вул. Княгині Ольги, через автовокзал.
Також у 2019 році львів’яни підтримали петицію про продовження трамвая від вулиці Вернадського до вул. Наукової, через автовокзал. Вже 24 січня 2019 року, на пленарному засіданні Львівської міськради депутатський корпус підтримав цю петиції. Втім у Львівській мерії тоді заявили, що на цей проєкт бракує коштів у міському бюджеті.
Яка доля чекає на міст?
Минулого року про можливість добудови трамвайного шляхопроводу у коментарі для ЗМІ заявив Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР. За його словами, в бюджеті 2020-го року було виділено 1,2 млн грн на проєктну документацію по цьому об’єкту. В червні цього року на порталі публічних закупівель “Прозоро” був оголошений тендер на послуги із видачі технічних умов на зовнішнє освітлення будівництва шляхопроводу.
Нагадаємо, нещодавно Ігор Телішевський наголосив, що на місці супермаркету “Арсен” на вулиці Науковій планують зводити житловий комплекс. Якщо ж у цьому районі буде міст із насиченим рухом, квартири коштуватимуть набагато дешевше.
На початку літа, депутат ЛМР від партії «Самопоміч» Андрій Шевців запропонував продовжити трамвайну лінію через вулицю Наукову з влаштуванням світлофорного регулювання або кругового перехрестя та демонтувати недобудований шляхопровід.
Голова транспортної комісії Ігор Зінкевич наголошує, що для демонтажу недобудованого трамвайного шляхопроводу та облаштування так званого «квазікільця» на перетині вулиць Наукової та Княгині Ольги теж потрібні будуть не малі кошти. Тому, на його думку, краще витратити більше, але добудувати шляхопровід та запустити по ньому трамвай. За його словами, він вже подав документи на експертизу для підрахунку коштів. Приблизна вартість добудови моста - близько 30-ти млн.
«В будь-якому випадку цей район потребує певної розв'язки. Чиновники нам кажуть, що шляхопровід буде не розв'язаним, адже люди не зможуть на нього виїхати. Хай подивляться генплан. Там ширина мосту 32 метри. По дві полоси з пішохідною велодоріжкою і посередині трамвайною колією. Тому цей момент є повністю розв'язаний. Також тут передбачена в майбутньому побудова депо. Тобто одне депо з однієї сторони на Княгині Ольни, а друге - на Промисловій, з іншої частини міста. Це був би дуже логістичний варіант. Усі перспективи для розвитку цього шляхопроводу є» - каже Зінкевич
Нагадаємо, раніше Ігор Зінкевич припускав, що з теперішнім бюджетом Львова добудова мосту на вулиці Науковій – розмова на 3-4 роки. Втім є підозра, що у Ратуші не випадково почали активно обговорювати можливість демонтувати шляхопровід, який уже зроблено на 80%.
Депутат ЛМР від ВО «Свобода» Андріян Гутник вважає, що в першу чергу потрібно зрозуміти чи можна цей міст використовувати, адже він десятки років перебуває в занедбаному стані. Але, на його думку, якщо шляхопровід буде запущений в експлуатацію, то він суттєво розвантажить мікрорайон.
"Міст був запроєктований коли Львів почав розростатись у великих масштабах і однозначно для правильної розв'язки інфраструктури Франківського району. Він, як транспортна артерія цього мікрорайону, надзвичайно потрібний. Шкода, що останнім часом Львів розбудовується в ручному режимі недолугих чиновників ЛМР. Наразі коштів на його побудову у Львові немає. Але надіємось, що скоро закінчиться пандемія і ми не будемо стільки грошей тратити на медицину й зможемо повернутись до цього питання ", - коментує Гутник
Під час години питань до міського голови Андрій Садовий заявив, що міст на Княгині Ольги виключно для проїзду трамваїв і нібито з погляду здорового глузду є нераціональним, оскільки його проєктувала ще у 70-ті роки, його і не добудували в радянську добу, а фахівці, яких місцева влада запрошувала з Німеччини, мають позицію, що він не потрібен фізично.
Читайте також: Не місто і не село: Як за кілька кілометрів від центру Львова люди живуть без цивілізації
ІА "Вголос": НОВИНИ