Варто розпочати з того, що нова українська армія народилася 6 грудня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону» і «Про Збройні сили України».

«Круте піке» української армії

В період президентства Віктора Януковича армію було повністю знищено. 

У 2010-2013 роках кількість грошей, виділених ЗСУ, залишалася на рівні 1%. А проєктом реформи від Міноборони передбачалося до 2017 року довести кількість військових до 122 000 осіб і скасувати строкову службу.

На 2013 рік у Держбюджеті України було передбачено суму в 15,281 млрд грн (0,97% від ВВП), з яких лише 10% скеровували на розвиток озброєння і техніки. Контрактник першого року служби отримував трохи понад 2000 грн – на 1500 грн менше від офіційної середньої зарплати, зате на 500 грн більше, ніж за часів Ющенка. У черзі на отримання житла чекали близько 45 000 військовослужбовців.

На бойову підготовку військ коштів виділяли менше як половину від потреб. Нова військова доктрина України, затверджена указом президента 8 червня 2012 року, закріпила позаблоковий статус, а також передбачала, що в разі нападу слід діяти перш за все ненасильницькими методами – зокрема, звернутися по допомогу до Радбезу ООН, до підписантів Будапештського меморандуму й взагалі «впливових держав».

Власне, військово-політичне керівництво й не приховувало, що мета такої підготовки – подальша участь українських військовослужбовців у діяльності Сил реагування НАТО та ЄС. Переведення армії на контракт при очевидних проблемах із комплектуванням, помножених на плани скорочення, означало створення професійної структури – у комерційних інтересах і для роботи за кордоном.

Усі, хто не вписувався в цей проєкт, мали досить слабку мотивацію служити, тому більшість солдатів і сержантів йшли з армії, коли закінчувався перший же контракт, а посади професіоналів були заповнені лише на 56%.

До слова, демотивація та відсутність бойової підготовки відіграли ключову роль під час анексії Криму, коли цілі військові частини не чинили жодного спротиву, безнадійно чекаючи наказу з Києва.

Після Революції Гідності, за словами в.о. президента України у 2014 році Олександра Турчинова, понад 70% військовослужбовців Збройних Сил України на Кримському півострові «перейшли на бік агресора».

Курс на НАТО

Президентство Віктора Ющенка – це вперше офіційно оголошений курс до НАТО. Тодішній міністр оборони Анатолій Гриценко особисто курував цей напрям, із задоволенням обіцяючи, що в казармах більше не буде специфічного запаху й таких самих жартів. Громадськість, зі свого боку, докоряла міністрові, мовляв, замість переозброєння та підвищення якості життя військовослужбовців він займається дрібними справами. Втім у грудні того ж року Гриценко пішов з посади міністра.

За останній рік президентства Віктора Ющенка на армію було виділено 8,34 млрд грн, або 0,79% ВВП.

Народження нової армії України

Події 2014 року привели до появи дійсно нової армії. З початком бойових дій на Донбасі з'явилася мета підвищити її якість, одночасно збільшивши кількість боєготових солдатів.

Поки цей процес набирав обертів, Збройні Сили пережили унікальний етап домінування добровольчих формувань, які майже (або принципово) не підпорядковувалися армійському командуванню. Поступово цю ситуацію вирівняли, зробивши ЗСУ основною дійовою особою та налагодивши систему підготовки та ротації військовослужбовців на передовій.

Одночасно розгорнулася масштабна робота зі знищення будь-якого нагадування про реальне минуле: було введено нову форму одягу й військове вітання, яке використовували в армії УНР і в ОУН в 40-ві роки минулого століття, виведено на новий рівень ідеологічну роботу. Величезна маса людей отримала бойовий досвід.

Змінилася й загальна структура – до трьох видів Збройних Сил додалися окремі роди військ: Сили спеціальних операцій і Десантно-штурмові війська. Сформовано майже два десятки бойових бригад, нові полки та батальйони, частини оперативного, бойового, тилового й технічного забезпечення. Чисельність особового складу зросла майже до 250 000.

Зокрема, впродовж 2014-2020 рр. США надали Україні допомогу на суму близько $4,1 млрд. У квітні 2021 року Комітет Сенату США у закордонних справах підтримав законопроєкт «Про партнерство з Україною у сфері безпеки», який передбачав допомогу (включно з летальною зброєю) на $300 млн, літаки з якою уже перебувають в Україні.

Додамо, що цього року депутати Верховної Ради збільшили видатки на безпеку та оборону до 6% ВВП, а саме – до 322,7 млрд грн. Продовжили зростати капітальні видатки до 140,2 млрд грн (+30 млрд грн) – це 9,4% видатків. Додаткові 1,8 млрд грн дали на цифровізацію.

Арсенал ЗСУ

За даними видання «The Military Balance» за 2021 рік, Сухопутні війська України на цей час мають:

БМ "Булат"

БМП-2

БТР-80

Реактивна система залпового вогню "Смерч"

Мі-24

Мі-8

Зазначимо, в кінці 2021 року Збройні Сили України отримали від українських бронетанкових заводів партію модернізованих і відремонтованих бойових машин. Пишуть, що українські заводи за необхідності готові збільшити обсяги виробництва.

Крім цього, в жовтні 2021 року у зоні проведення операції Об’єднаних сил вперше відбулося бойове застосування розвідувально-ударного безпілотного комплексу Bayraktar. Внаслідок завданого з повітря удару знищено російську гаубицю та її обслугу.

«Ріст» української армії: що ми маємо після 2014 року

«Будучи викладачем університету, у 2015 році я пішов добровільно служити у ЗСУ, потрапив у танкові війська, та, врешті, увесь час служби провів помічником начальника штабу в міру своїх професійних здібностей. Серед особливостей служби за мобілізацією відзначу, що мав можливість навчитися стріляти практично з усіх видів зброї, що наявна у нашій армії: АКМ, АКС, АКСУ, ДШК, ППК, ППМ, АГС, РПГ. І це не враховуючи їзди та стрільби з танків та БМП тощо», – розповідає викладач ЛНУ ім. І. Франка та доброволець Орест Маєвський.

Він додає, що події 2014 року та Революція Гідності дали суттєвий поштовх для українців й чиновників відновлювати власну армію та ставати на захист своєї держави. Проте, зазначає Орест, зараз найбільшою проблемою армії є зайва й нікому не потрібна бюрократія.

«Саме події 2014-го дали суттєвий поштовх до проведення активних навчань населення військовій справі. Поряд із тим, є неймовірно величезний «шмат пам'яті», як я його називаю, з радянського періоду. Це величезні й часом беззмістовні ресурсозатрати, безвідповідальність, некомпетентність. Скажімо, у штабі на тиждень іноді доводилось здруковувати понад 5 пачок паперу на безглузді документи», – додав Орест Маєвський.

Як наголошує викладач, кожен українець повинен допомогти нашій армії стати кращою, бо «якісний механізм складається з правильно закручених гвинтиків».

«Щодо ставлення українців, то вважаю, що кожен повноцінний і здоровий громадянин України повинен пройти цей життєвий етап, допомогти нашій армії стати кращою, адже кожен якісний механізм розпочинається із правильно закрученого та міцного гвинтика», – сказав доброволець.

Орест також зазначив, що вступ України в НАТО це, перш за все, політична взаємодія держав, а не бажання українців чи військових. 

«Якщо говорити про участь в НАТО, то це не справа бажання військових, це політична взаємодія держав, котрі бояться Росії, оскільки Україна завжди була буферною зоною посередині агресорів і боягузів, котрі переживають лише за власний дім, то сьогодні насамперед ми маємо диктувати умови Заходу».

Зазначимо, що Північноатлантичний альянс проведе у березні найбільші військові навчання за Північним полярним колом. 

«Найбільші навчання НАТО за Полярним колом Cold Response заплановані на початок березня», – йдеться у повідомленні.

У навчаннях візьмуть участь 35 тисяч військовослужбовців із 28 країн НАТО. До навчань також залучать американський авіаносець USS Harry S Truman.

Ба більше, Великобританія передала Україні ПТРК (протитанкові ракетні комплекси) NLAW у зв'язку з загрозою вторгнення РФ. Про відповідне рішення повідомив міністр оборони країни Бен Воллес під час слухань у парламенті.

«Ми ухвалили поставити Україні легкі протитанкові оборонні системи... Вони не є стратегічною зброєю і не становлять загрози для Росії. Їх слід використовувати з метою самооборони», – заявив Воллес.

Згодом країна перекинула до України близько 30 бійців нещодавно створеного елітного підрозділу Армійської бригади спеціальних операцій.

Що таке NLAW та як він працює?

NLAW —  це «Джавелін» для коротких дистанцій, який вражає ціль за технологією «вистрелив і забув».

Оператор дивиться у комп’ютеризований приціл Trijicon TA41 NLAW 2.5×20, позначає ціль, чекає захоплення і тисне на спуск, а розрахунок попередження, траєкторію польоту і поправки на вітер приціл програмує сам.

Приціл оптичний, лазерного далекоміра немає, і система виявлення опромінення гранатометника не помітить.

Крім того, українські військовослужбовці вперше здійснили навчальні стрільби з протитанкових ракетних комплексів NLAW. Подія відбулась на Яворівському полігоні. Детальніше про те, як відбувались навчальні стрільби, ви можете прочитати у матеріалі «Вголосу» за посиланням: Українські військові вперше випробували протитанкові комплекси NLAW.

Додамо, у своєму інтерв'ю Президент України Володимир Зеленський зазначив, що українські військові вже більше «практики», аніж «теоретики».

Без сумніву, випробування війною наші захисники точно пройшли, а лави ЗСУ стали в рази міцнішими, ніж у 2014 році. Зараз військові вправно стримують ворожу агресію, а народна довіра до них у країні залишається рекордною – приблизно 70%.

ІА "Вголос": НОВИНИ