Після літа обов’язково настане осінь, як і після зими – весна. Чи стривожила ваше нутро якась із цих словесних пар? Або ж, навпаки, тільки заспокоїла? Зрештою, погода за вікном і справді не повинна впливати на ваше життя, однак, готові побитися об заклад, що від згадки про осінь вам стало некомфортно. Не переймайтеся, це нормально.

Навіть наші предки ретельно готувалися до осінньо-зимового періоду, вважаючи його одним із найважчих у році. Тоді цьому не існувало пояснення, а сьогодні ми знаємо достатньо, щоб дати визначення незрозумілим передчуттям. Йдеться про славнозвісну осінню хандру, довкола якої спеціалісти ведуть спірні дискусії, намагаючись то довести, то спростувати її існування.

Сьогодні й ми зануримося у психологію. Поговоримо про сезонні загострення, брак світла та зміну біоритму. А розібратися з усім нам допоможе практична психологиня Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, спеціалістка психологічної служби  ЛНУ імені Івана Франка Анастасія Скаковська.

Почнемо із найцікавішого: чи існує взагалі у психології поняття хандра”? Якщо так, то про що йдеться, а якщо ні, то з чим ми його плутаємо?

Так, поняття “хандри” все ж таки існує. Науково воно має дещо іншу назву, але в повсякденному житті ми звикли йменувати його саме так. Поняття “хандра” часто плутають з депресією. Варто  наголосити,  що хандра не дорівнює депресія. Не слід ототожнювати ці два поняття, бо вони є зовсім різними. Коли говоримо про депресію, то йдеться про чіткий діагноз. До хандри ж відносимо такі симптоми як: зниження енергії, погіршення або перепади настрою, тимчасова апатія, небажання займатися роботою чи улюбленими справою, зниження активності та інше.

Гаразд, з хандрою розібралися. А чи справді наш моральний стан так сильно залежить від пори року? Може, це самонавіювання?

Я б скоріш давала відповідь на питання, чи існують в принципі сезонні загострення не тільки психологічних, а й фізичних станів. Бо знаємо, що восени, наприклад, маємо більше проблем із застудами, ГРВІ, навіть погіршення статистики захворюваності на COVID. Тож і загострення психічних та психологічних станів не є винятком. Немає єдиної відповіді чому так відбувається, але головними чинниками, що впливають на погіршення настрою та емоційного стану,  є  зміна   тривалості дня і брак світла.

А це своєю чергою впливає на кількість гормонів, які виробляються в нашому організмі. Тому можуть з’являтися апатичні чи депресивні настрої і загострюватися тривожні стани. Навіть суїцидальна поведінка є більш активною саме в осінній період.  Причиною зниження нашої активності зараз може стати: перевтома, стрес, те, що ми більше часу проводимо вдома чи навіть вихід з відпустки. Ми тільки-но звикли до спокою, налаштувалися на комфорт, а тут знову потрібно прокидатися зранку і виконувати певні обов’язки.

Ще місяць тому ззовні було  тепло, сонячно, росла трава, зеленіли дерева, нас оточували яскраві кольори – усе це було нашим ресурсом. А зараз все потроху стає безбарвним, тож ближче до осені маємо дефіцит кольору в природі. А ще осінь – це пора урожаю і йдеться не тільки про урожай в прямому сенсі, мовимо також про певні внутрішні підсумки.  Зрештою, неможливо виділити лише один чинник, йдеться про сукупність багатьох факторів.

Чи підтверджує кількість звернень по допомогу актуальність сезонних загострень?

Якщо говорити про гарячі лінії психологічної підтримки, то й справді в цей час починає з’являтися чимало дзвінків та безпосередніх звернень. Також я працюю у Психологічній службі ЛНУ імені Івана Франка, і можу запевнити, що вже з 2-3 вересня студенти почали активно звертатися на психологічні консультації. До нас приходять з депресивними станами, апатичними настроями, тривожністю та суїцидальними думками.

До слова, звернення активно  надходять і досі, це вказує на те, що зараз люди почуваються набагато гірше, ніж, наприклад, влітку.

Чи має значення для осінньої хандри вік або стать індивіда? І яку із категорій можна назвати найбільш вразливою?

Чітких меж немає. Піддатися впливу можуть і чоловіки, і жінки будь-якого віку. Ніхто від цього не є застрахований. Але слід зазначити, що найбільш вразливими стають люди з фізичними та психічними захворюваннями. Наприклад ті, які страждають на депресивний, тривожний розлад,  біполярний афективний розлад.  Їм період загострень дається вкрай важко. Таким людям необхідно більше піклуватись про себе.

Якщо вони знають свої особливості, стадії загострень, то необхідно своєчасно звертатися до спеціалістів. Але це не заперечує того факту, що й цілком здорові люди можуть піддатися осінній хандрі. Також останнім часом спостерігаємо помолодшання психічних захворювань. Про що йдеться? Йдеться про те, що раніше депресією страждали особи значно старшого віку, аніж тепер. Зараз же з подібним діагнозом бачимо людей 18-19 років.

Якщо це так, тоді наскільки нормальним цей процес є для суспільства і чи варто взагалі звертати на нього увагу?

Так, цей процес є досить звичним для суспільства. Взагалі, якщо ми зануримося в історію, то можемо помітити певну закономірність усіх революцій, війн чи переворотів. Найчастіше вони відбуваються саме в осінньо-зимовий період. Навіть наші пращури значно важче переживали цей сезон і ми нерідко могли чути фразу: “От би зиму перезимувати, а там легше буде.” Це означало, що є можливість ризиків та небезпек. Тож можемо припустити, що такі тривожні передчуття закладені нам на інтуїтивно-генетичному рівні.

Ми торкнулися суспільно важливих подій, тож хотілося б дізнатись, чи вплинув карантин на статистику звернень по психологічну допомогу?

Так, звичайно. Ізоляція та карантин вплинули на статистику. Зараз маємо дуже багато звернень у психологічну службу. Але я не можу сказати, що до COVID-19 показники були значно меншими. Психологічна допомога завжди залишається актуальною. Втім, найбільша проблема полягає у тому, що карантин, як і коронавірус загалом – це масштабна колективна травма. До того ж справлятися з нею доводиться  на відстані один від одного.

Досі ми опрацьовували колективні травмами, єднаючись і діючи згуртовано. Як з війною, наприклад. Власне, саме згуртованість і наявність живого стосунку допомагає нам долати перешкоди. А зараз ми залишаємося на дистанції, у нас немає можливості згуртуватись, тож і контролю над ситуацією теж.  

Як у такому випадку зрозуміти, що це вже не хандра, а депресія, і нам слід звертатися до спеціаліста?

Варто звертати увагу на певні симптоми. Йдеться про те ж саме погіршення настрою, але, якщо під час хандри ми з цим справляємося і можемо без проблем функціонувати в соціумі, то із серйознішими розладами все куди складніше. Слід замислитися над своїм станом, коли ми помічаємо що нам стає дедалі важче концентруватися на роботі, до всього втрачаємо інтерес. Щодо ознак на фізичному рівні: хочеться багато спати або взагалі є безсоння, є зміни у харчовій поведінці в обидві сторони, тобто переїдання або втрата апетиту.

Погіршується рівень комунікації, є бажання ізолюватися. Ви починаєте відчувати постійну втому, знижується рівень енергії, немає ні сил, ні бажання щось робити. Маємо негативні переконання щодо власної особистості, з’являються думки про смерть. Якщо подібні симптоми тривають більше двох тижнів і при цьому ви помічаєте за собою поведінку, яка вам зовсім не властива, то слід одразу звертатися до спеціаліста.

Гаразд, якщо наш випадок не є критичним і не потребує допомогти ззовні, як впоратися з осінньою хандрою самотужки?

Насправді, геніальне все-таки у простому. Передусім слід виконувати буденні, але дуже дієві речі такі як: здоровий сон, харчування, прогулянки, спорт, хобі, зустрічі з друзями, робота, спілкування, творчість, зміна діяльності. Це найпростіші речі, які справді можуть допомогти впоратися з хандрою, їх не варто недооцінювати. Також важливо дбати про кількість світла. Ми вже говорили сьогодні про брак яскравих кольорів у природі, тому частіше бувайте на свіжому повітрі вдень і намагайтеся вносити у життя яскраві барви.

Йдеться навіть про колір одягу та речей, які вас оточують. Важливо додавати кольорового ресурсу у свій гардероб та простір, який вас оточує. Це не обов’язково мають бути кислотні кольори, але кольори які відносяться до «теплих».  Не дарма в осінньо-зимовий період нам більше хочеться цитрусових, це не лише потреба вітамінів, а й насичених кольорів.  Слід навчитися розуміти, у який момент і чого саме ми потребуємо. Варто дбати про свої бажання.

Якщо відчуваєте, що хочете поспілкуватися, то обов’язково реалізуйте цю потребу. Якщо навпаки, хочете побути наодинці, то знайдіть для цього час та можливість. І не бійтеся просити про допомогу та приймати її.  Ми всі є живими людьми й не завжди можемо  справлятися з усіма труднощами самостійно.

Чи можна вберегти себе від сезонної хандри? Можливо, існує якась профілактика?

Убезпечити себе на 100%, напевне, не можна. Немає гарантії, що саме у вас хандри не виникне, хоча є й непіддатливі люди. Але, якщо ви не входите до цього числа, то можете просто мінімізувати ризики. Зараз поговоримо, як саме. Взагалі дехто починає боятися осені ще заздалегідь. Тому для початку потрібно навчитися бачити осінь зі знаком «плюс». Ця пора може стати початком нових цікавих проєктів, початком навчання, початком нових можливостей та саморозвитку.

Звертайте увагу на те, що додає вам внутрішніх ресурсів. Потрібно бути уважними до себе, піклуватися про психологічне та фізичне здоров’я. Варто сповнювати себе тим, що приносить задоволення.  Спілкування, фізична активність, творчість і всі ті речі, про які ми згадували вище, можуть як і допомогти подолати сезонну  хандру, так і стати гарною профілактикою.

А взагалі, підсумовуючи, хотілося б вкотре нагадати, що осіння хандра – це не міф, хоча такі думки також існують. Досвід психологів, як і мій власний зокрема, доводить, що подібне поняття є одним із нагальних питань. Сезонні загострення впливають на психоемоційний стан, тому необхідно дбати про своє ментальне здоров’я, а за потреби - своєчасно звертатися до фахівців.

Нагадаємо, «Вголос» також писав про те, що на тлі пандемії та самоізоляції на Львівщині суттєво зросла кількість випадків домашнього насильства, зокрема й психологічного. Що таке психологічне насильство та як з ним боротися - читайте за посиланням