19 серпня в Україні відзначають День пасічника. Як професійне свято його встановили з 1997-го року. Зауважимо, що Україна посідає друге місце у світі за рівнем експорту меду. Редакція «Вголос» дізналась, чим живуть львівські пасічники та чи варто їм очікувати на підтримку від держави.
В Україні бджолярство було відоме з давніх-давен. Щоправда, звичних вуликів тоді не було і за медом доводилося лазити на дерева. Звали таких збирачів меду бортниками. Найбільше бортництвом славились Чернігівщина й Полтавщина. Мед українці вживали не тільки як цінний харчовий продукт, але і як обрядову страву. Медом і воском також сплачували данину.
Нині Україна посідає друге місце у світі як експортер цього продукту. Торік ми експортували рекордний обсяг меду – понад 81 тис. тонн. А загальний обсяг виробництва меду перевищив 150 тис. тонн.
За словами Тетяни Гетьман, керівниці департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, область виробляє більше тисячі тонн меду щороку. Це дані, які отримані від офіційно зареєстрованих пасік.
“Особливістю Львівської області є те, що ми знаходимось поряд з найбільшим світовим споживачем меду. Головними покупцями є Польща, Німеччина,а також США. Тому дуже важливо з фокусом на експорт розвивати галузь бджільництва”, - каже Тетяна Гетьман.
З її слів на Львівщині працюють близько 4-х тисяч пасік . Господарства рівномірно розпорошені по всій території регіону, за вийнятком гірських місцевостей. Найбільші пасіки налічують понад триста бджолосімей.
Але лише дві тисячі пасік Львівщини мають ветеринарні паспорти, тобто є офіційними. А це означає, що лише половина з них мають доступ до програм державної фінансової підтримки.
“На рівні держави працює окремий напрямок підтримки бджільництва. Пасічники, які офіційно зареєстровані, можуть розраховувати на дотацію у 200 гривень на одну бджолосім’ю. На компенсацію витрат на закуплені бджолопакети - 500 гривень за одиницю. Також за закупівлю однієї бджоломатки держава повертає 60 гривень”, - додає пані Тетяна.
Посадовиця зазначає, що така державна підтримка бджолярів діє вже другий рік. І завдяки їй пасічники активніше почали реєструватися. Цього року, порівняно з попереднім, вже зареєстровано на 30% більше господарств.
Читайте також:
«Медова забава»: на Львівщині святкуватимуть День Пасічника
ІА "Вголос": НОВИНИ