Костянтин Бондаренко - директор Інституту національної стратегії
Як розвиватимуться події після рішення ВРУ про визнання другого туру нелегітимним і визнання нелегітимним проголошення Януковича президентом?
Може бути кілька варіантів.
Варіант перший, скасовуються результати другого туру виборів, відбувається пере голосування. Це варіант Ющенко.
Другий варіант. Умовно кажучи, варіант Кучми. Це проведення повторних виборів. І хоча Кучма це чітко не означив, але будуть робитися спроби зняти з дистанції Ющенка і Януковича, і запропонувати нових кандидатів. Умовно кажучи, від „Сили народу” Тимошенко або Зінченко, від провладної коаліції – Сергія Тигіпко, а центр спробує координувати Володимир Литвин.
Третій варіант ― все залишається так. як є. Все зводиться до абсурду, відповідно, частина українців буде визнавати президентом Ющенка, а інша ― Януковича. Така ситуація протриває до 25 грудня, далі всі підуть святкувати різдвяні і новорічні свята. А потім раптом з’ясується, що вони живуть при єдиному легітимному президентові Леонідові Кучмі, який скаже, що в державі твориться правовий безлад і час наводити порядок.
Це сценарії чи плани?
Це сценарії.
Але сценарії передбачають протидію?
Звичайно, буде протидія. Якщо в перших двох варіантах це буде протидія в основному парламентським, тобто легітимним шляхом. Тобто можна буде опротестувати це або в ВРУ, або десь там через суд, то в останньому випадку залишиться хіба що після різдвяних свят знову піднімати народ.
Якщо зараз Верховний суд України визнає нелегітимними вибори?
Це означає перші два варіанти. Або переголосування, або проведення нових виборів. В кожному випадку Верховний суд повинен дати своє визначення, а ВРУ повинна розробити чи вдосконалити законодавчо-процесуальну базу.
Тобто це потребує часу?
Від тижня до 10 днів.
Народ може не витримати цього?
Звичайно.
Чи є гарантія того, що президент відізве членів нинішнього ЦВК і погодиться на варіант ЦВК у якому будуть представники від Ющенка, Януковича та Литвина?
Жодної гарантії немає. Є тільки сподівання на це частини політикуму. Крім того, якщо зараз президент відкличе ЦВК, він тим саим поглибить існуючу кризу. Тому що крім створення законодавчо-процесуальної бази під наступні вибори чи під вирішення цього питання, з’являється ще й проблема виборів нового складу ЦВК, а по-друге, якщо були фальсифікації на минулих виборах, а вони були то творилися ці порушення не тільки ЦВК, тоді постає питання про заміну і усіх ТВК.
Скільки ще може тривати революційний період?
Як казав Ленін, кожна революція починає вмирати тоді, коли вона зупиняється. Уже сьогодні ми не бачимо того зараз запалу, який був на початках. Сьогодні дев’ятий день спротиву, але чимала кількість киян, які ходили на майдан, уже трішки втомилися. Їх зараз заміняють люди із провінції. Масовість залишається, але не завжди кількість переходить в якість. Тому якщо далі продовжувати стояти на Майдані чи навколо будівель взятих в облогу, то дуже скоро революційний запал може змінитися революційною байдужістю.
Яке розв’язання? Вертаємося до першого питання?
Я позавчора розмовляв з нашоукраїнцями, вони мене питали про це ж саме, і я їх також питав. І ніхто не зміг дати чіткої відповіді. Бо кожна сторона наробила чималу кількість дурниць і чималу кількість помилок. Передусім – тактичних, а не стратегічних помилок. Зараз вони не знають, що робити з цими помилками і як іти далі, щоб їх не повторювати.
Кого можна назвати винуватцем нинішньої політичної кризи?
В першу чергу Кучму. Оскільки те, що зараз відбувається, це наслідок того, що він не вирішував проблеми і питання, які виникли ще у 2001-2002 роках. Намагався їх заморозити, відкласти на потім, а ці проблеми фактично зараз дали різкі всходи. Другий ― голова АП Медведчук. Який будучи таким собі громовідводом від Кучми, зробив усе, щоб знайти громовідвід від громовідводу. Тобто Януковича. І зараз, фактично, протягом виборчої кампанії він це створив. А далі вже не винуватці, а виконавці: обидва штаби
Як ти оцінюєш ситуацію з Львівською облрадою: створення виконкому, спроба захоплення силових структур...
Коли говорять про те, що відбувається в Донецьку, про сепаратистські дії, потрібно говорити про те, що і Схід і Захід намагалися діяти поза законодавчим полем. Всупереч законам. І тепер події у Сєверодонецьку є однією і з гілок загального нелегітимного процесу, другою гілкою якого є події у Львові . Я думаю. що коли будуть відбуватися переговори і встановлюватися правила гри, то тоді будуть розглядатися не лише дії донеччан, але й дії львів’ян.
Події в Донецьку – це спроба силового тиску на розв’язання проблеми?
Так.
Для чого ж у Львові створювали виконком?
А для чого була присяга Ющенка у ВРУ, а для чого були інші акції?
Все це є намагання діяти, щось робити, показати, що революція не стоїть на місці. намагання нехай популістськими діями щось демонструвати натовпу.
Можна зробити висновок, що з боку Сходу ці дії були більш продумані, ніж з боку Заходу?
Ні. Справа в тому, що Захід намагався апелювати до мас, підтримуючи у такий спосіб у них революційну свідомість, а Схід апелював в основному до еліт і в першу чергу до київських еліт. Тобто різні адресати.
Але ефективність і тих і тих висока?
Не те щоб висока. Це не ефективність висока. Справа в тому. що і у першому і у другому випадку маємо справу з політичним перфоменсом, а не з реальною політикою.
Як новообраному президентові об’єднати Україну?
Новообраному президентові слід вже зараз сідати за стіл переговорів зі своїми суперниками і для того, щоб об’єднати Україну йому доведеться йти на кадрові поступки і широкі кадрові пропозиції для своїх конкурентів. За моєю інформацією, вже в неділю нашоукраїнці розглядати можливість підшукати у таборі Януковича людину, яка би могла очолити уряд Ющенка.
Чи буде розкол України в історичній перспективі?
Думаю, що навпаки, реальний розкол в Україні з кожним роком все менш можливіший. Це може буде лише елемент політичних технологій в кризових ситуаціях. Донеччанам не вигідно відділятися від України, тому що їх бізнес-інетерси не тільки в Донецьку. А перш за все це експорт, який здійснюється не через Донецьк, а через Київ.
Крім того, що я думаю, що у черзі реформ як виходу із кризи, також повинна відбутися адміністративно-територіальна реформа, а також перегляд бюджетних ставок для регіонів, щоб були введені нові пропорції і зберігалася бюджетна справедливість.
ІА "Вголос": НОВИНИ