Про це пише видання «Главком», яке відстежило схеми, які нині діють у Міністерстві АПК.
Підставою для такого висновку, на думку видання, стали «амбітні плани народного депутата, багаторічного радника міністрів АПК і народного депутата від об'єднання «Самопоміч» Івана Мірошниченка – видавити з цього напряму ДПЗКУ і самостійно забезпечувати жителів Піднебесної кукурудзою, ячменем та іншими зерновими».
Україні залишилося отримати від китайців ще близько $1,5 млрд кредитного фінансування, яке мають спрямувати на закупівлю зерна для поставок у Китай, а також техніки китайських виробників і для будівництва та ремонту інфраструктури, яка забезпечить своєчасність поставок. Маючи на руках необхідні документи, редакція спробувала відновити всю схему, яка дасть можливість Мірошниченку не тільки «вписатися» в українсько-китайську угоду, а й залишити країну у збитках на $4-5 млрд.
Як ідеться в матеріалі, схема почала формуватися відразу після призначення нового уряду і приходу нового міністра АПК Олексія Павленка, якого на цю посаду висунула «Самопоміч».
До цього Павленко був одним з партнерів закритого інвестфонду «Pharus Assets Management», засновником якого свого часу виступив Іван Мірошниченко. Побачив можливості в українсько-китайському співробітництві він ще за попереднього режиму, активно працюючи радником у міністра АПК Миколи Присяжнюка. Важливо також розуміти і попередню біографію та зв'язки Мірошниченка. Він працював віце-президентом «Cargill», а також був головою представництва швейцарського зернотрейдера «Noble Resources» в Україні. При цьому ні зі швейцарцями, ні з іншими світовими зерновими гігантами він відносин не рвав. Природно, Павленко і Мірошниченко – далеко не чужі люди. Ба більше, Мірошниченко в «команді» грає першу скрипку, відзначає видання.
«Команда» зробила ставку на бізнес-партнера Мірошниченка – власника компанії «Сільгосппродукт» Юрія Бондарчука. За деякими даними, «Сільгосппродукт» є спільною власністю Томіленка, Бондарчука і Мірошниченка.
На думку редакції, ключове тактичне завдання Івана Мірошниченка – змусити ДПЗКУ або самостійно, або через її китайських партнерів піти з напряму поставок зернових у Китай. Для цього було розгорнуто цілу кампанію з дискредитації держкорпорації як неспроможного партнера, не здатної нормально вести бізнес.
Справа, яку було порушено проти Валерія Томіленка, стосується контракту від 24 грудня 2014 року. Корпорація вирішила за гроші китайців придбати у «Noble Resources» 55 тис. тонн кукурудзи для поставки в Китай за ціною $238,5 за тонну. При цьому контракт з китайською державною корпорацією ССЕС передбачає закупівлю в України кукурудзи за ціною не вище ніж $223 за тонну. Таким чином, тільки сам контракт зі швейцарцями загрожував збитком для України на $852 тис.
У рамках цієї угоди ДПЗКУ перерахувала «Noble Resources» близько $7,3 млн як передоплату із загальної суми $13,1 млн, але досі так і не отримала жодного документа, який би підтверджував право власності корпорації на придбане зерно. Фактично суму, еквівалентну близько 180 млн грн, просто подарували швейцарцям, тісно пов'язаним з Мірошниченком.
Китайці на початку лютого нагадали про необхідність передавати їм зерно. Але так і не отримали відповіді.
«Увесь цей час міністр Павленко вдавав, ніби не помічав, що відбувається. І тільки коли наприкінці лютого Мінекономрозвитку за поданням фіскальної служби тимчасово призупинило зовнішньоекономічну діяльність ДПЗКУ, стало зрозуміло: справа пахне погано. Втім, судячи з усього, «команді» Мірошниченка вдалося відбутися легким переляком. Наприклад, достеменно відомо, що їм зійшло з рук ігнорування листа Головного управління МВС з боротьби з організованою злочинністю, яке, за дорученням Генпрокуратури, вирішило запросити копії документів у цій справі. Не виключено, що слідчі закрили очі на потенційно скандальну тему, отримавши вагомі аргументи іншого роду», – йдеться у статті.
ІА "Вголос": НОВИНИ