- Пане Олегу, у ході обговорення політичної реформи одним із обов`язкових моментів є Закон „Про пропорційні вибори”. Ваше ставлення як депутата-мажоритарника до прийняття цього закону?
- Для України це є позитивним. Вибори до різних гілок влади, включаючи парламент, а також обласні, районні та міські ради, будуть відбуватися за пропорційною системою. Це дасть можливість пришвидшити шлях до європейської цивілізованої країни. Інша справа, що зараз саме це положення використовується як елемент певного торгу між більшістю й тими депутатами, які можуть стати тією частиною голосів, що необхідна для Кучми і його оточення у проведенні конституційної реформи. Реформи, яка насправді не піде на розвиток українського конституціоналізму, парламентаризму, а дасть можливість залишитися тим силам, які на сьогоднішній день утримують владу в нашій державі. Якщо ж говорити в принципі, то, мені здається, що Україна повинна мати пропорційну систему зверху донизу.
- Якщо вибори у 2006 році будуть на пропорційній основі, чи бачите Ви своє подальше парламентське майбутнє? Залишатиметесь у блоці партії „Наша Україна” чи формуватимете блок навколо своєї партії?
- До 2006 року ще багато часу. Моя мрія - щоб якомога швидше у парламенті була створена справді українська націоналістична фракція, яка буде відстоювати інтереси українського патріотизму, націоналізму. Це дуже важливо, оскільки останнім часом українські націоналісти йдуть у певному фарватері національно-демократичних сил. Звичайно, є багато питань, у яких ми можемо мати спільну позицію, але є деякі аспекти, де позиція правих, націоналістичних сил відрізняється від теперішніх демократичних сил.
- Як Ви прогнозуєте ймовірність того, що у 2006 році буде ідейний правий блок, чи праву нішу займе якийсь технологічний проект?
- Однозначно технологічні праві блоки будуть висвітлені й зараз, і на президентських виборах. Цю нішу українського націоналізму, яка сьогодні в державі є незайнятою, серйозно будуть використовувати представники влади, представники опозиції від неї будуть „шарахатися”. Але з іншого боку, зараз дуже важко прогнозувати, що буде у 2006 році, бо цілком ймовірно, що вибори до парламенту відбудуться раніше. Це може статися відразу після президентських виборів. Новий президент держави буде зацікавлений у нових парламентських виборах, тим більше, якщо відбудеться перерозподіл повноважень між трьома гілками влади: президентом, урядом і парламентом. Також багато залежатиме від того, хто стане президентом. І останнє залежатиме від тих зовнішніх чинників, які виявляться в Україні, наскільки націоналістичні ідеї будуть сприйматися суспільством саме на той період 2006 року. Все це треба враховувати.
- Нещодавно Ви очолили Всеукраїнське об’єднання „Свобода”, яке постало внаслідок іміджевих змін в СНПУ. Чи планує ВО „Свобода” стати парламентською партією вже у 2006 році?
- Для нас важливо, щоб ідеї українського націоналізму звучали в парламенті. Щоб депутати, які виходять на трибуну по будь-яким питанням, могли висловлювати позицію українських націоналістів.
- Як складається ситуація на Львівщині, зокрема, у Вас на окрузі? Чи й далі переслідує податкова опозиційний бізнес?
- Це не війна між податківцями і «Нашою Україною”. Це реакція чесних народних депутатів на нечесні дії державних службовців, які працюють не тільки у податковій службі, а й у багатьох інших установах: прокуратурі, судах, інших контролюючих органах. Це питання почали піднімати, зокрема я, коли до мене звернулася значна частина підприємців. Вони подали конкретні факти по зловживанню податкової, які були оприлюднені. Я особисто подав близько15 депутатських запитів з цього приводу. Були відповідні виступи у ВР. Документи були передані і Президентові, і Голові уряду, і до Генеральної прокуратури, і до інших силових структур, які мали б відреагувати. Але моментально спрацювала система захисту »своїх”. Сергій Медведчук, рідний брат Віктора Медведчука, отримав серйозний дах у особі Адміністрації Президента і усіх можливих контролюючих і силових органах. Відповідно почався його захист. Наша ж реакція на кримінальні злочини цих людей була трактована підконтрольними Кучмі засобами масової інформації, як нібито політичне протистояння між „Нашою Україною” і СДПУ(о). Це абсолютно не відповідає дійсності.
Звичайно, факти переслідування бізнесу є, і вони масові. Останнім часом підприємців поставили в такі умови, коли їм відверто говорять: або даєш гроші на президентські вибори, або будеш мати проблеми з контролюючими органами. Це не вигадки, а конкретні факти. Відмиваються „брудні” гроші по схемах відшкодування податку на додану вартість. Це все робиться не в сотнях, десятках сотень тисяч, а в еквіваленті сотень мільйонів народних грошей. Крім того, є порушення зі сторони силових структур і контролюючих органів, які нищать бізнес тих людей, що мають симпатії до опозиційних сил. У Львові, зокрема, примушують переводити власні рахунки в банки, підконтрольні саме провладним силам. Таких фактів у нас предостатньо. І не просто, щоб прореагувати на них, а й проти багатьох людей відкрити кримінальні справи. Скажімо, пан Мирослав Хом’як, який був призначений на місце головного податківця замість Сергія Медведчука, зараз під кримінальною справою. Його звинувачують у відмиванні „брудних” коштів, у неправильному відшкодуванні ПДВ, у отриманні хабара у особливо великих розмірах. Зокрема, працівниками СБУ було затримано бухгалтера одного з підприємств. Вона зізналася і дала свідчення про те, як передавала хабара у сумі 200 тисяч пану Мирославу Хом’яку. Але це людина їхньої системи, відповідно він не несе справедливого покарання. Ту ж ситуацію можу продублювати на окрузі. Зараз фактично всіх підприємців почали тероризувати представники податкової. Політично активних людей, багатьох підприємців, які є депутатами, примушують вступати до фракції СДПУ(о) по районним радам. Зокрема, останній скандал відбувався у Кам’янка-Бузькому районі, коли була створена фракція СДПУ(о), так звана „Соціальна справедливість”. В мене є багато скарг, деякі я оприлюднюю, деякі - ні, чекаю свого часу. В окрузі, як і загалом у Львівській області, таких проблем дуже багато.
- У чому полягає Ваша робота в окрузі?
- Я - депутат-мажоритарник, і вже вдруге обраний по цьому округу. Відповідно в мене серйозно налагоджена система роботи. Я представляю 4 райони. Це сільськогосподарські райони. Загалом вони нараховують більше 300 населених пунктів. Минулого скликання я більше акцентував увагу на безпосередній роботі з людьми. Оскільки був незалежним депутатом, то мав більше часу на роботу в окрузі. В кожному селі був 2-4 рази. За час свого депутатства зустрічався з виборцями, проводив особисті прийоми. Не можу сказати, що знаю всіх людей, але активістів знаю у кожному селі. Я з ними до цього часу контактую. У кожному районі організовані громадські приймальні. Оскільки тепер я член команди „Наша Україна”, крім того обраний головою Всеукраїнського об’єднання „Свобода”, обов’язків маю набагато більше. Доводиться їздити й по іншим областям України. Відповідно допомагають помічники, які регулярно проводять прийоми в окрузі: зустрічаються з людьми, приймають заяви, намагаються вирішити їхні проблеми.
Робота складається з кількох аспектів. Перший - це безпосередні зустрічі з виборцями. Незважаючи на завантаженість, я завжди присутній в окрузі. Проводжу особисті зустрічі й прийоми, організовую масштабні зустрічі з громадськістю, намагаюся максимально об’їхати населені пункти, тобто якомога більше бути присутнім серед людей. Такий підхід дає можливість безпосередньо спілкуватися з людьми, а я цього не соромлюся. Я дізнаюся про їхні проблеми не через звіти районних адміністрацій чи районних рад, а під час спілкування. Важливими і цікавими для людей є мої розповіді про ситуацію у ВР, обласній раді, тобто отримання інформації з кулуарів влади, те, про що вони не зможуть дізнатися через засоби масової інформації. Також відповідаю на їхні запитання. Крім того, я отримую значну частину заяв і звернень від виборців. Намагаюся їм допомагати. За час мого депутатства в середньому по зверненню громадян вирішено питань приблизно на 25 відсотків, на 50 - частково вирішені або на стадії вирішення і на 25 - питання, які вирішити неможливо через те, що багато державних чиновників навіть не намагаються давати відповіді на депутатські звернення, запити, вони їх ігнорують. Я можу навести конкретні факти. Багато разів звертався до Міністра фінансів не за фінансовими допомогами, а за виділенням тих коштів, які згідно з бюджетом, призначені для того чи іншого регіону. Мені говорили: ти представник опозиції, переходь до нас у більшість і тоді будемо вирішувати питання. Фактично теперішня влада, уряд, порушуючи Конституцію, проводять фінансування регіонів за політичною приналежністю того чи іншого депутата. В результаті через мою позицію страждають люди. З іншого боку, мене б не обрали, якби я не мав спільної з виборцями позиції.
Другий аспект моєї роботи, не дивлячись ні на що, доводиться співпрацювати з місцевою владою. Зараз співпраця не зовсім активна, тому що накладаються певні політичні аспекти. Скажімо, якщо місцеві керівники активно підтримують Кучму, то вони вимушені це робити, оскільки належать до їхньої системи.
Я дуже активно працюю в напрямку соціальних питань, питань “вибивання” коштів для регіонів на рівні Києва і Львова. Хоча мушу сказати, чим ближче до президентських виборів, тим тяжче виконувати отакі депутатські обов’язки.
Часто я проводив у окрузі зустрічі, на яких ми обговорювали різноманітні закони. Коли приймався Земельний кодекс, я проводив у кожному районі широкі обговорення стосовно цього законопроекту. І запропоновані людьми поправки, я міг пропонувати в якості законодавчої ініціативи. А загалом, я намагаюся бути депутатом від тієї категорії людей, які мене підтримали, а це більше 65%. Тобто намагаюся голосувати і поводиться так, як хочуть того мої виборці. Я з ними часто спілкуюся і раджуся. Вважаю, ми мусимо поламати певні стереотипи. Депутат - це слуга людей. Він не повинен забути про громадян після обрання. Це людина, яка повинна представляти інтереси громадян, які його обрали. Я намагаюся бути саме таким депутатом.
- Якщо зникне мажоритарна система, при чистій пропорційній системі буде такий механізм?
- Буде подібний механізм. Зверніть увагу на логіку речей. Людина має певні погляди. Вона може бути або демократом, або лібералом, або комуністом, або націоналістом. Взагалі, у світі існує три ідеології: націоналізм, демолібералізм, комуномарксизм. Відповідно кожна людина має сформований певний світогляд. Політична партія чи блок політичних партій якраз повинні відображати ідеї, прагнення і бажання людей. Відповідно виборець голосуватиме не за людину - мажоритарника, який дуже часто стає депутатом не через свої ідейні переконання, а через підкуп виборчих комісій і виборців. Людина буде голосувати за ідеологію. Обравши партію, яка представлятиме таку ідеологію, такий світогляд, виборець буде знати, що саме та група політиків відстоюватиме його прагнення, інтереси, бачення у Верховному чи обласному парламентах, чи на рівні району. І це правильно, тому що людина матиме свого представника за ідейним принципом. Симоненко, Рудьковський говорять, що всі мажоритарники продажні. Мене це образило, бо вони сказали - всі. Я - не продажний і до тієї категорії не належу. Я чесно пройшов на виборах у 1998 році, нікому грошей не платив. Люди голосували за ту позицію, яку я мав. Чесно пройшов і у 2002 році. Мені допомогло, що я йшов від „Нашої України”. Але, наприклад, у Бродівському районі я набрав більше ніж „Наша Україна”. Розумію, що це не тільки аванс довіри людей до мене. Вони знали, як я 4 роки працював. Мені здається, що якраз пропорційна система буде правильніше і чіткіше відображати настрої і прагнення людей. Якщо ще можна сперечатися стосовно місцевих органів влади, то український парламент повинен визначати стратегічний напрямок розвитку держави, відповідно цей стратегічний напрямок розвитку держави не можуть вирішувати ті, хто підкуповують виборчу комісію. Його повинні визначати політичні сили, які створені, в першу чергу, за ідейними міркуваннями.
- Сьогодні в парламенті популярне таке явище як регіональний лобізм. Наскільки солідарно захищають регіональні інтереси у парламенті львів’яни?
- Ми завжди прагнули створити Львівське лобі. Я був одним з ініціаторів створення Львівського товариства у Києві. Якби нам вдалося створити навіть не Львівське, а Галицьке лобі в Києві, ми б могли більш активно й ефективно відстоювати інтереси нашого регіону. Депутати, представники Львівщини, з одного боку, зараз більш згуртовані, дружні, ніж у минулих скликаннях. З дванадцяти - дев`ятеро представників „Нашої Украйни”, ми працюємо в одній команді. З іншого боку, на самому початку, коли нас обрали, під час розмови з губернатором ми чітко поставили деякі умови. В першу чергу, вирішити питання з податковою, з тим тиском, який чиниться у Львівській області на депутатів або на політиків, що мають інше опозиційне бачення. Крім того, зрозуміло, який би не був губернатор, це - людина Кучми. Я не хочу допомагати Кучмі та його людям. В певній мірі від цього може страждати регіон. Але він страждає не від того, що ми, депутати представники опозиційних сил, не хочемо чогось зробити, він страждає від того, що Кучма створив бандитську систему. Тому нормальна співпраця і лобіювання регіону може здійснюватися на інших засадах й інших випадках, ніж зараз.
До речі, люди влади дуже часто говорять: нащо ви „влазите” в політику. Так казали всі голови облдержадміністрацій, зокрема пропонували відстоювати економічні інтереси. Багато разів, коли я вибивав десятки мільйонів коштів для області, потім відкривалися кримінальні справи за фактом розкрадення тих грошей державними чиновниками. Де ж тут справедливість? Де державна позиція? Де нормальне відстоювання інтересів регіонів?
Вони апелюють до мене, що, мовляв, я маю відстоювати інтереси регіонів. Насправді кошти не доходять до конкретної людини - розкрадаються державними чиновниками. Або ще гірше, якщо вони підуть на вибори президента.
Я вибиваю гроші на газифікацію, на добудову шкіл, безпосередньо працюючи з членами бюджетного комітету. Коли ж відкривають школу або запускають газ - мене не запрошують на відкриття. Виходить представник Кучми і розповідає, який Президент благодійник, як багато він зробив для українського народу. То як мені поводитися в такій ситуації?
- У випадку проходження конституційної реформи, які будуть Ваші дії? Зокрема, чи закличе Олег Тягнибок своїх виборців на захист Конституції?
-Я тільки те й роблю, що останнім часом своїх виборців закликаю виходити на вулицю й активно своїми діями, своєю чіткою громадянською позицією відстоювати інтереси демократії, інтереси законності в нашій державі. Коли я приходжу до людей, перше, що говорю: я не прийшов плакати, я не прийшов розповідати небилиці й говорити, як ми не можемо справитися у ВР, і як ми програємо голосування, і які погані комуністи, яка погана більшість. Я людям говорю одне - ваше завдання зрозуміти, що не тільки від нас, а й від вас залежить майбутнє нашої держави. Ваше завдання - взяти за руку родичів, знайомих, сусідів і вивести їх на вулицю, щоб усі, як один, стали сотнею-тисячею агітаторів, що мають розказувати людям правду . Я звертаюся до священиків, лікарів, вчителів, людей, які мають вплив на населення, закликаю виходити на вулицю. Вважаю, що сьогодні чи не найважливішою козирною картою для опозиції є активність громади і небажання людей жити в такій бандитській державі, яку створив Кучма. Мені дуже прикро, коли часом, в тому числі з середовища „Нашої України”, звучать бажання стримувати вуличні процеси. Це є неправильним. Сьогодні вулиця має бути максимально задіяна, і я, апелюючи сьогодні до своїх виборців, якраз про те і говорю, що від вас, шановні, залежить майбутнє наших дітей і нашої держави.
ІА "Вголос": НОВИНИ