Сьогодні, 18 січня, напередодні Водохреща, в Україні святкують «Голодну кутю» або другий Святвечір.

Також цього дня свої іменини святкують Аполлінарія, Григорій, Євгенія, Йосип, Лук'ян, Матвій, Поліна, Роман, Семен, Сергій, Тетяна, повідомляє «Прямий».

«Голодна кутя»

Свою назву це свято отримали через суворий піст цього дня — весь день напередодні Водохреща не можна їсти до моменту сходження вечірньої зорі.

У святковому меню — пісні страви, такі як вареники з капустою, гречані млинці, пампушки, рибні страви, пісний борщ тощо, з напоїв — узвар, ну і, звісно ж, сама кутя, заправлена медом, маком і горіхами. Сідають за стіл з першою зіркою на вечірньому небі. Помолившись, починають трапезу трьома ложками куті; нею ж і завершують.

З голодною кутею пов’язані цікаві обряди "закликання морозу", адже здавна вважали, що морози на Водохреща є найміцнішими.

Перед тим, як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв квартирку) і тричі казав: "Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!". Після паузи знову звертався: "Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу, ні птицю!". Особливою забавою було закликати мороз для дітвори. Вона припадала до вікон і на весь голос запрошувала його додому.

Цього дня святять у церкві воду, причому посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів.

Дівчатам дозволяють цього вечора ворожити, а дітям — щедрувати. Кожна дитина з ватаги щедрувальників носить із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Господар же має обдаровувати щедрувальників пригорщею вівса, намоченого у воді.

Уже геть увечері, як стемніє, виносять із хати "дідуха", несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на "теплий дух". Це — символічне палення зими, щоб "покинути кожух" і накликати весну.

ІА "Вголос": НОВИНИ