Так, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 270 (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки) Кримінального кодексу України.
Про це повідомила пресслужба Нацполіції Львівщини.
Відомо, що пожежа спалахнула 6 лютого близько другої години ночі на території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (парк «Шевченківський гай») у Львові.
В результаті пожежі вогнем було знищене змодельоване подвір’я та дві дерев’яні споруди експозиції «Гуцульська хата».
На щастя, обійшлося без потерпілих.
За попередніми даними, причиною займання могло стати необережне поводження з вогнем під час паління печі.
Таким чином, за справу взялись правоохоронці. Винному загрожує штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Наразі триває досудове розслідування.
Як раніше писав Вголос, в ніч на 6 лютого у Львові вщент згоріла двохсотлітня гуцульська ґражда, яку перевезли з села Криворівня Івано-Франківської області у 1970 році.
Довідково.
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня Верховинського р-ну івано-Франківської обл. Збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.
ІА "Вголос": НОВИНИ