Українському позову у Гаазі, сказала Ірина Марчук в інтерв’ю «Голосу Америки», загрожує доля подібної судової справи Грузії проти Росії, яку Москва виграла, довівши, що Міжнародний суд не мав юрисдикції у порушених Тбілісі питаннях.
Головними недоліками позиції України наразі є брак обґрунтованих доказів, а також певні суперечності у тому, як сама Україна визначає події на Донбасі: міжнародний збройний конфлікт за участю Росії чи операція проти терористів.
Ірина Марчук аналізувала перші виступи сторін та рішення Міжнародного суду 19 квітня щодо тимчасових заходів і зупинилася на тому, що і як презентувала українська сторона у Гаазі.
«Насамперед Україна, на мою думку, провалила з переконливістю своїх звинувачень відповідно Конвенції про запобігання фінансування тероризму, і помилка тут була також у тому, що юрист від України – американка, яка спеціалізується на арбітражних справах – не фахівець з кримінального, або міжнародного права. Коли я слухала виступи сторін упродовж 4 днів, то зауважила, що юрист від України повністю провалила частину доказів щодо умисності по фінансуванню тероризму, або по суб'єктивній стороні злочину. І українська сторона визнає, що вони не подали достатньо доказів. Але друга проблема в тому, що юрист, яка представляла Україну, навіть не змогла пояснити суб’єктивну сторону злочину по фінансуванню тероризму. Вона сама заплуталася у справах міжнародних судів і не могла пояснити, що взагалі становить умисел, для того щоб довести фінансування тероризму по конвенції, яку вони застосували», – зазначила Ірина Марчук.
На її думку, помилки української сторони в Міжнародному суді ООН ще можна виправити, усе залежатиме від доказів, які надаватиме Україна.
Також вона додала, що українська сторона дуже неоднозначно визначає участь бойовиків «ДНР/ЛНР» у конфлікті на Сході України називаючи їх терористичними організаціями в одному суді та як сторони в міжнародному конфлікті в другому суді. «Взагалі справа по цій конвенції дуже неоднозначна, бо дуже неоднозначна позиція українського уряду. З одного боку, уряд у міжнародному суді ООН заявляє, що на сході України діють терористичні організації ДНР та ЛНР. Але з іншого боку, є інша справа у Міжнародному кримінальному суді, де суд розглядає ті організації не як терористичні, а як сторони у міжнародному конфлікті. Тут юридична ситуація також неоднозначна. Мені здається, що на цьому етапі ті групи на території Донбасу визнані міжнародною спільнотою як учасники міжнародного збройного конфлікту, а Україна у міжнародному суді ООН подає іншу точку зору, що це терористи», – зауважила вона.
«Якщо Україна буде просто сидіти і нічого не робити, не захищати свої інтереси у міжнародних судах, то міжнародна спільнота просто забуде про конфлікт, який відбувається в Україні і ті санкції, які накладалися на Росію, поступово будуть зникати», – додала вона.
ІА "Вголос": НОВИНИ