Учені лабораторії досліджень передових форм руху в Нью-Йорку придумали новий тип варп-двигуна, який не суперечить законам фізики.

На відміну від двигуна мексиканського фізика-теоретика Алькуб’єре, більш реалістична здатність переміщення не вимагає величезної кількості від’ємної енергії, зібраної в одному місці. Про це повідомляє видання Science Alert.

Від’ємна енергія дозволяє обійти деякі обмеження теорії відносності Ейнштейна, які не дозволяють космічному кораблю рухатися з надсвітловою швидкістю. Вважалось, що вона необхідна для того, щоб стискати й розширювати простір швидше за швидкість світла. Однак негативна енергія в природі реалізується лише у вигляді квантових флуктуацій, а для створення двигуна Алькуб’єре її кількість повинна відповідати масі, як мінімум, Юпітера або навіть Сонця.

На думку дослідників з незалежної дослідницької групи «Прикладна фізика», що базується в Нью-Йорку, негативна енергія не буде потрібною, однак необхідне сильне гравітаційне поле.

Маса, здатна деформувати простір-час, буде порівнюватися з масою Сонця. Тепер треба знайти спосіб накопичення цієї маси речовини, її необхідно «стиснути» в об'ємі діаметром десять метрів.

Крім того, й сама форма варп-двигуна впливає на кількість необхідної енергії: широкий і плоский корабель потребує меншої маси, ніж довгий і тонкий. Проте вчені поки не знають, яким чином можна збудувати зореліт на основі таких принципів.

Незважаючи на те, що реальність подорожей до далеких зірок і планет неблизька, нова гіпотеза свідчить про те, що принципи динамічних деформацій є науково обґрунтованими.

Дослідники визнають, що вони досі не впевнені, які необхідні технології для таких космічних польотів, але теоретично це можливо.

Читайте більше актуальних новин на Вголосі:

ІА "Вголос": НОВИНИ