«Наші гроші. Львів», які потрапили у скандал через відбілювання репутації міського голови Львова Андрія Садового у війні з Telegram-каналами, вже неодноразово відзначалися «роботою на команду мера» і загалом гучними скандалами.
Зокрема, Народна правда наводить декілька яскравих випадків.
Конфлікт Андрія Садового та Telegram-каналів
Львівський міський голова Андрій Садовий дуже чуттєвий до критики. Хоча на публіку він на неї майже не реагує, але насправді страшенно біситься і тупає ногами, коли читає проте себе якусь правду. Так сталось і цього разу, коли різні люди, яких Садовий уже просто дістав своїми корупційними забаганками та побажаннями інвестувати у рекламу власного телеканалу, вирішили оприлюднили частину інформації про Львівського міського голову.
Щоб це зробити «без сліду», використали анонімні телеграм-канали. Це правильно і логічно, адже кінців Садовий точно не знайде. Меру Львова це не дуже сподобалось й він вирішив руками «незалежних журналістів» накопати трохи чорнухи проти власників телеграм-каналів. До речі, із нервами у Садовому останнім часом теж не все добре, бо навіть на своїх офіційних сторінках він почав спростовувати частину інформації. Це свідчить як мінімум про те, що викривачі правди про львівського маленького Пу на вірному шляху.
На цей раз у поле Садового потрапила велика риба – Труха. І він вирішив її зловити руками містечкових незалежних» грантоспоживачів – «Нашими грошима», які звісно офіційно ніякого відношення до Садового не мають. Зовсім-зовсім ніякого. Тепер колишній головний редактор «Захід.нету» якимось дивним чином працює нібито главредом «Наших грошей». Збіг! Ну з ким ж не буває! І Садовий не купляв Олегу Ониську квартиру колись. Ні-ні!
А керує «Нашими грошима» теж зовсім випадково «психічно хвора» Ірина Подоляк, яка перед тим – керувала культурою у Львові та була депутатом Верховної Ради від славної партії «Самопоміч». «Львов говоріт по руски» пам’ятаєте? Оце вона була однією з ініціаторів.
За дивним збігом обставин разом з приходом Олега Ониська та Ірини Подоляк збігся повний ребрендинг видання. Цікаво, у скільки він обійшовся грантодавцям і загалом чи був на час, коли в країні повномасштабна війна. Можливо, ребрендинг був можливістю «черпнути з казанка».
Також там працює і дружина Олега, Наталія Онисько та її близька подруга Олександра Губицька, які теж не так давно були в команді холдингу Садових.
А навіщо Садовому «Труха» спитаєте? Та дуже просто. Садовий страшенно не любить щось не контролювати. А телеграм, дякувати Святим Небесам, ще йому у Львові не належить. Тож, те, чим не можеш керувати, можна обсирати.
У серпні у стрічці новин Telegram-каналу «Труха» з'явилися кілька повідомлень щодо ймовірних корупційних дій міського голови Львова Андрія Садового.
Зокрема, 9 серпня адміни опублікували репост розслідування журналіста Володимира Горковенка «Корупція в законі по-львівськи». У матеріалі йшлося про тиск від команди Андрія Садового і примушування до «співпраці» львівських забудовників. Вже 19 липня з'явилося відео, де сам міський голова Львова заявляє, що в часи активної політики українофоба Віктора Медведчука жилося краще, а зараз, мовляв, є проблеми з податковими органами. А 30 серпня журналісти «Трухи» пояснили, чому Андрій Садовий нагнітає ситуацію, що восени будуть поголовні масові відключення світла, всупереч офіційним заявам Міненерго. За даними журналістів, фірма дружини Садового Катерини Кіт-Садової раніше закупила генераторів на суму 17 мільйонів євро.
«І як ви зрозуміли лоханулась, проблем зі світлом вже не було, а генератори на €17 млн закуплені та нікому не потрібні, щоб продавати в 3 рази дорожче. Андрій Садовий розуміючи, що скоріш за все ця зима буде набагато легша, і його закуплені генератори нафіг нікому не потрібні будуть, він тупо бере і починає кошмарити народ, щоб бігли купляли його генератори, бо він в цій сфері у Львові майже монополіст», - пише «Труха».
А 31 серпня з'явилося повідомлення, що Андрієві Садовому та його дружині загрожує до 15 років в'язниці через корупцію. Після цього Telegram-канал «Труха» заявив про тиск від журналістів, яких пов'язують з міським головою Львова. Мовляв, так звані розслідувачі раптом почали цікавитися надходженням коштів та з чого фінансується паблік.
«Я дізнаюся, що всі ці мамині розслідувачі – підконтрольні Андрію Садовому ЗМІ! І все це чудово почалося після того, як ми розкривали на каналі його корупційні схеми», - йдеться в повідомленні.
І далі у «Трусі» ж таки видали на-гора документи, в яких йдеться, що Андрій Садовий в перші дні війни займався закриттям своєї кримінальної справи у НАБУ.
Водночас видання «Наші гроші. Львів» неодноразово потрапляло у скандали.
«Наші гроші. Львів» - «ворожі корегувальники»?
Влада неодноразово звертається до усіх осіб, у тому числі і до журналістів з проханням не публікувати наввипередки у соцмережах та на сайтах інформації, фото та відео, які можуть надати російському агресорові додаткову інформацію про те, чим займаються і що збираються виготовляти-ремонтувати на тому чи іншому підприємстві.
Стосується цей месидж і журналістів, які основним контентом своїх публікацій вважають розслідування комерційних та державних закупівель. І щоб привернути увагу читача до своїх публікацій «забувають» про війну і шукають у копиці сіна цю чарівну голку «корупції», якою хочуть вколоти, на їхню думку, безпосередніх учасників тендерних процедур.
Водночас «борці з корупцією» забули, що такі публічні розбірки можуть надати ворогові додаткову інформацію для корекції вогню.
Випадково чи ні, але сайт «Наші гроші», про який ми вже писали як про лояльний до міського голови Львова Андрія Садового (бо ж здобуває від мера преференцію у тих же тендерах на висвітлення діяльності його роботи, а водночас «розслідує» корупцію лише опонентів очільника міста) вчора, 17 березня, розмістив на сайті інформацію під заголовком «Тендери воєнного часу: ремонт літаків та пальне». Йшлося про укладення контрактів через систему публічних закупівель Prozorro, їх кількість та загальну суму угод. І, як зрозуміло із заголовку, про стратегічні у час війни літаки та пальне. Мовляв, треба пильнувати, хто може нажитися на цих життєво важливих операціях.
Та вже сьогодні, 18 березня, з самого ранку на Львів прилетіло чотири рашистські ракети, які розбомбили львівське підприємство. Це при тому, що очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький одразу на брифінгу зазначив, що на Львівщині немає жодного військового об’єкта.
«Розслідування» з сайту «Наші гроші» раптово зникло. Це зауважила користувачка соцмереж Naliya Malinovska «Вчора сайт «Наші гроші» викладає «розслідування» про ремонт літаків на Львівському авіаремонтному заводі, сьогодні туди прилітають ракети, а вчорашня новина з сайту спішно видаляється. Арештуйте вже тих п*д*р*сів, які думають що вони журналісти».
«Наші гроші. Львів» - проти церкви
Ще у 2020 році у Львові спалахнув скандал через нібито будівництво на території музею «Шевченківський гай» дерев’яної каплиці, внаслідок якого ініціатора проєкту, отця Юстина Бойка, навіть називали незаконним забудовником.
«Наші гроші» тоді виступили одними з перших, хто вимагав знести каплицю, але водночас їх не турбувало зведення міською радою бетонних монстрів у шевченківському гаю. Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ Юстин Бойко тоді писав у себе на фейсбуці про власний досвід взаємодії з журналістами видання.
“Пам’ятаєте літню каплицю, яку мене змусили забрати зі Львова зі Свято-Іванівської лаври? Пам’ятаєте, яку інформаційну дискредитаційну кампанію проти мене особисто розвинув один відомий медіа-холдинг, який належить одній відомій людині у Львові? Деталі цієї епопеї колись привідкрию, бо я досі спеціально бережу в таємниці деталі і залаштунки. Але одне сьогодні скажу, бо не можна весь час мовчати на зло і підступність. У розпал цькування до мене подзвонила головна редакторка видання «Наші гроші» та випитувала за документи і гроші, за які здійснюється реставрація об’єктів у Свято-Іванівській лаврі. З висоти грізного тону вона розмовляла зі мною, ой з висоти. Ще й якої”, — пише він.
29 грудня 2020 року у соціальній мережі Facebook з’явився відкритий лист працівників Музею народної архітектори та побуту імені Климентія Шептицького, знаного серед львів’ян як «Шевченківський гай», про те, що представники Церкви під проводом настоятеля лаври отця Юстина Бойка проводять незаконне будівництво на території музею, встановлюючи каплицю. Тоді сам отець підтвердив відсутність необхідної документації та послався на усні домовленості, які були між ним й високопоставленими чиновниками Львівської міської ради.
“Моєю особистою помилкою було те, що багато речей ми досягали домовленостями усними. І саме коли йшла мова про спорудження літньої каплиці над скитом святого Геннадія, тоді люди, які давали цю усну гарантію, просто замовкли, як і чиновники з ЛМР”, — говорить священнослужитель.
Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко підтвердив створення робочої групи з цього питання, а сам отець Юстин анонсував спільну пресконференцію з представниками міської ради, яка, втім, не відбулась. У підсумку, капличку було демонтовано та перенесено до так званої української Кальварії — паломницького комплексу УГКЦ неподалік села Губичі на Самбірщині, який за сталінських часів став місцем мученицької загибелі багатьох священнослужителів та вірних.
«Наші гроші. Львів»: а судді хто?
Львівське антикорупційне видання «Наші гроші Львів», яке займається журналістськими розслідуваннями у 2012 році заснували Олександра Губицька, Наталія Онисько та Ірина Залецька як громадську організацію «Львівська група». Наталія Онисько – це дружина тепер вже колишнього головного редактора інформаційної агенції «Zахід.нет» Олега Ониська. Тої самої агенції, яка входить у медіахолдинг «Люкс» Катерини-Кіт Садової.
Зауважимо, що сайт «Наші гроші» (ГО «Львівська група») у 2014 році був відповідачем у цивільній справі спільно з ТРК «Люкс». Тоді «Zахід.нет» та сайт «Наші гроші» опублікували журналістський матеріал, у якому завдали шкоди діловій репутації, честі та гідності героїв статті. Разом з ними матеріал поширили й інші ЗМІ, що належать медіахолдингу «Люкс».
Проаналізувавши розслідування видання «Наші гроші», можна зробити цікавий висновок: вони стосуються перш за все тих публічних осіб, які є опонентами міського голови Львова. З-поміж публікацій ви не побачите ні розслідувань про раптову зміну підрядників для зведення сміттєпереробного заводу у Львові, який "будують" кредитним коштом вже 5-й рік, проте не можуть добудувати. Нема серед них інформації й про заволодіння коштами платників податків на суму в понад 6 млн під час проєкту ревіталізації Грибовицького сміттєзвалища, який є одним з найважливіших та водночас найболючіших для Львова, з огляду на обставини Грибовицької трагедії. Аби зрозуміти, чому так, розслідувачі спробували детальніше вивчити постать пані Олександри Миколаївни Губицької, яка є однією з засновниць видання та активно займається журналістськими розслідуваннями.
При першому ж ознайомленні вражає працездатність пані Олександри, адже, окрім журналістської роботи, вона, судячи з усього, активно займається підприємницькою діяльністю. Станом на початок 2022 року, за даними системи YouControl, Олександрі Губицькій, окрім ГО «Львівська група», належало також ТОВ "Агентство 112«, основним видом діяльності якого є «обслуговування систем безпеки». Компанія була засновна того ж року, що й ГО «Львівська група» – 06.06.2012 року. Журналісти тоді вирішили перевірити, чи вдало це підприємство провадило свою діяльність. Згідно з даними порталу »Антикорупційний монітор", в період з 2019-го по 2022-й рік фірма виграла чимало закупівель в комунальних установах Львова та області. З-поміж них чимало установ, підпорядкованих Львівській міській раді, як, наприклад, ЛКП чи заклади освіти. З них 27 закупівель мали червоний рейтинг ФОКС (Формалізовані ознаки корупційної складової). Відтак мова йде про те, що потенційно більше як половина всіх закупівель, де брала участь компанія, яка належить львівській журналістці-розслідувачці, мала високі потенційні ознаки корупційної складової. Спробуємо проаналізувати детальніше частину з цих закупівель.
Цікавий факт – в абсолютній більшості закупівель, де взяло участь ТОВ «Агентство 112», воно було єдиним учасником. Наприклад, 12 січня 2021 року в системі Прозоро був опублікований закупівлю на послуги з цілодобового спостереження за пожежною автоматикою у другій міській поліклініці Львова. Об 11:18 була завантажена документація щодо закупівлі, а вже об 11:24 був оголошений переможець, який був і єдиним учасником. В іншому закупівлі мова йде про закупівлю послуг пожежних та рятувальних служб. В чому суть цих послуг, які Центральна бібліотечна система Львова замовила за 44 640 грн, не роз’яснено. Відомо лише, що закупівля мала одного учасника. Після публікації умов закупівлі 3 лютого 2021 року об 11:51, вже об 11:59 ТОВ «Агентство 112» було визнано переможцем. В принципі, схожу ситуацію можна спостерігати у всіх закупівлях цієї фірми, де індекс ФОКС сягає понад 40%.
Зауважимо, що практика таких швидких закупівель на невеликі суми є цілком законною, та звичною. Питання полягає тут не так у букві, як у дусі закону. Адже коли фірма, пов’язана з журналісткою-розслідувачкою, яка пише лише про опонентів та конкурентів міського голови, регулярно виграє закупівлі у структур, якими він керує, це виглядає щонайменше дивно. Журналісти спробували дізнатись більше про власника найбільшої частки статутного фонду – Олександра Володимировича Луценка, який зареєстрований у смт Брюховичі, на вулиці Парковій. Судячи зі сторінки чоловіка на Фейсбуці, саме він є тим самим власником «Агентства 112», а до всього іншого – також чоловіком журналістки-розслідувачки з видання «Наші гроші» Олександри Губицької. Про нього відомо не так і багато, окрім того, що свої соцмережі чоловік веде російською і деколи насміхається зі змін, які відбуваються в «крайине»...
За даними наших джерел, проживає пара в елітному селищі Брюховичі, у власному будинку на вулиці Парковій, який належить чоловіку Губицької. Чи багато журналістів-розслідувачів живуть в подібних місцях - питання звісно, риторичне.
Як висновок, бачимо, що гасло «ми змінили лого, але не принцип», справді відповідає інформаційній політиці вида.ння «Наші гроші»
ІА "Вголос": НОВИНИ