Район Голоско на північній околиці Львова є одним з найбільш щільно забудованих в місті. Зараз місцева громада категорично вимагає появи в районі нової школи, адже в районі критично бракує закладів освіти. Проте виникає питання - де знайти для неї кошти, коли бюджет Львова критично перенавантажений боргами та кредитами? Відповіді на ці непрості питання журналісти “Вголос” шукали разом з депутатами та місцевими мешканцями.
За останні роки ситуація з забудовою району Голоско не зникає зі шпальт львівських медіа. Як і вимоги місцевих мешканців з облаштування належної соціальної інфраструктури, якої станом на зараз в районі немає.
Для того, аби зрозуміти поточну ситуацію з “найскандальнішим” районом Львова, треба зрозуміти, як та чому постало так зване “гетто на Під Голоско”. І головне - як тепер розв'язувати проблему місцевих мешканців з закладами освіти та соціальними установами.
Район імені урбаніста «Юліана Чаплінського»
Саме так можна назвати цю місцевість, і на це є конкретна причина. У 2015-у році відомий львівський архітектор та блогер Юліан Чаплінський очолив Управління архітектури Львівської міськради. Або, як кажуть в народі, став головним архітектором міста. І саме 2015-м роком датовані перші містобудівні умови та обмеження, які давали дозвіл на спорудження тут житлових будинків.
В червні 2016-го року Львівська міська рада, більшість у якій тоді складала фракція “Самопоміч”, передала право на видачі містобудівних умов та обмежень від головного архітектора до Виконавчого комітету. Львівський виконком тоді складався виключно з чиновників, які були призначені міським головою. Зрештою, і тоді, і зараз, Андрій Садовий очолював виконавчий комітет та мав у ньому вирішальний голос.
Тоді представники львівської влади стверджували, що такі зміни ухвалили з метою забезпечення прозорості у роботі виконавчих органів міськради, зокрема в частині видачі містобудівних умов та обмежень, необхідних для проведення будівельних робіт на території міста. Та як наслідок, за 4 роки минулої каденції Андрія Садового виконавчий комітет під його керівництвом видав сотні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво. Зауважимо, що більшість з них була видана з порушенням генерального плану міста. Відтак, на ділянках, де мали б постати нові промислові, соціальні чи громадські об’єкти, з’явилось житло.
“Міський голова завжди говорить, що винні забудовники та депутати. А насправді депутати приймають рішення виключно щодо того, який вид будівництва може бути на тій чи іншій земельній ділянці. А скільки там поверхів, житло це чи комерція, чи буде там освіта - відповідь на ці питання є в рішеннях виконкому та департаменту містобудування” - говорить Юрій Мартинюк, лідер фракції “Варта” у Львівській міськраді.
Детальніше про те, хто видає у Львові дозволи на будівництво та чому зараз неможливо знайти відповідального за ситуацію з забудовами в місті, читайте у матеріалі “Вголос” за посиланням.
Шкільне питання як яблуко розбрату
Саме внаслідок цього виник кейс “Під Голоско” - район багатоповерхової забудови, частина якої постала на місці ділянок, призначених під садівництво, малоповерхове будівництво або ж громадську забудову. Це факт, з яким варто змиритись, позаяк зносити ці будинки та розселяти мешканців звісно ж ніхто не буде.
Зараз в районі готують до відкриття перший комунальний дитсадок, який має запрацювати з 1 листопада. Зауважимо, що це перший комунальний дитячий заклад, збудований у Львові за всі 15 років перебування Андрія Садового на посаді міського голови. Цікаво, що попри наявність в садочку 350 місць, наразі туди записали лише 200 дітей. Проте питання забезпечення району школою наразі так і не вирішене.
Станом на сьогодні громада Під Голоско зібрала понад 1000 підписів з вимогою появи у районі комунальної школи. Безумовно, місцевих мешканців можна зрозуміти, адже вони прагнуть отримати доступну освіту для дітей в межах свого району.
“Цей комунальний дитсадок - це результат майже 4 років нашої боротьби. І ось зараз мова йде про те, що школа, яка колись можливо з'явиться, буде приватною. Уявіть собі, що ви мешкаєте в цьому районі, і у вас троє дітей. І всіх їх треба віддати в приватну школу. Де взяти на це гроші?” - обурюється місцевий активіст Богдан Білан.
Як повідомили редакції у Львівській міській раді, станом на сьогодні у районі заплановано будівництво 3 шкіл та 7 дитсадків, під які вже виділені та зарезервовані земельні ділянки. Проте залишається дискусійним питання того, якими саме будуть ці заклади освіти - комунальними чи приватними?
краєвиди району
“Як нема грошей, то нема ради”
Значна частина співрозмовників редакції стверджує, що Львів не має грошей на будівництво нових шкіл. І на жаль, це факт, з яким важко сперечатись. За минулі 5 років міська влада взяла кредити на великі суми для втілення важливих для міста проєктів, як то е-квиток чи сміттєпереробний завод. А минулого року, напередодні місцевих виборів, у Львові розпочався “великий ремонт”, для виконання обіцянок мера, коли одночасно на реконструкцію закрили низку ключових магістральних вулиць.
“Разом з тим ми не знаємо яка ситуація буде з бюджетом. Ми розуміємо що це е-квиток, компенсація різниці в тарифах, + колишні борги, це забере більшу частину бюджету розвитку на наступний рік” - констатує Уляна Пак, депутатка ЛМР від фракції “Європейська Солідарність”.
Станом на сьогодні жоден з цих проєктів не реалізований до кінця, і понад те, для впровадження е-квитка місту потрібно додатково ще близько 1 мільярда гривень. Водночас Бюджет розвитку Львова станом на вересень був наповнений менше, ніж на половину від суми запланованих надходжень. При тому, що наступного року, за словами директора департаменту фінансової політики ЛМР Олега Іщука, з бюджету Львова на виплату боргів за кредитами, лізінгами та іншими борговими зобов'язаннями піде понад 1 млрд грн. Зауважимо, що Бюджет розвитку Львова всього трохи перевищує 3 мільярди гривень. Детальніше про ситуацію з бюджетом Львова читайте за посиланням.
“Мені дивна позиція чиновників. Вони вже не бояться навіть про це говорити, що грошей немає. Коли ми про це говоримо, то депутатів міський голова звинувачує у популізмі. Чиновники ж просто банально говорять - немає коштів на комунальні заклади освіти, але найкраще коментарі озвучує зараз громада мікрорайону”, - констатує ситуацію Юрій Мартинюк.
Втім, навіть депутати міської ради нового скликання погоджуються з тим, що грошей для будівництва нової школи, кошторис якої оцінюють у щонайменше 200 млн грн, місто зараз не має. Чи це наслідок економічної кризи та пандемія, чи це результат 15 років правління міського голови Андрія Садового - можна дискутувати. Проте все ж відсутність у перспективі вільних коштів для будівництва шкіл у Львові - це факт.
Зокрема, про це у коментарі для “Вголос” повідомила Уляна Пак, депутатка Львівської міськради від “ЄС”.
“Тут мова йде про визначення пріоритетів. Звичайно, як би міська влада, що пріоритетом є будівництво школи, тоді це було б реально. В нас була година запитань до мера. Мій колега Володимир Марусяк задав міському горлові питання про школу на Під Голоско. Той відповів - ми можемо бюджет, який використовуємо на ремонт всіх шкіл, скерувати на будівництво одної школи. Але громади інших районів цього не зрозуміють” - зацитувала вона міського голову Львова.
Про те, що ситуація з комунальними школами залишається гострою проблемою не лише для Голоско, але й для багатьох районів Львова, розповіла також депутатка Львівської міськради від фракції “Варта” Неля Васюта, заступниця голови постійної депутатської комісії з питань освіти.
“Буквально на останньому засіданні комісії, яке відбулось перед попереднім пленарним засіданням сесії ЛМР, ми розглядали звернення мешканців Левандівки, де є така проблема, адже діти навчаються в переповнених класах. Там є норми санітарні за кількістю людей, і в деяких класах набір на новий навчальний рік перевищував їх”, - говорить вона.
Щодо ідей партнерства між містом та бізнесом для будівництва закладів освіти, то більшість співрозмовників редакції зауважили необхідність випрацювати конкретний механізм цього партнерства. Проте погодились, що глобально це саме той шлях, який може вирішити гостру проблему нестачі навчальних закладів вже і зараз.
В якості прикладу варто загадати ситуацію з будівництвом комунальної школи у Брюховичах. Її розпочали будувати за кошти обласного бюджету, однак після приєднання Брюховичів до Львова в рамках утворення Львівської громади, це будівництво перейшло на фінансування міського бюджету, і станом на зараз ніяк не може завершитись через брак коштів.
“Говорити про те, що комунальну школу збудують на раз два три ми не можемо. Ми не маємо права мати ілюзії. Згадайте про ситуацію зі школою у Брюховичах. Якщо є думка громади, але надходить і такі пропозиції (будівництва приватних закладів освіти), треба сідати слухати. Такі речі однозначно треба погоджувати з громадою. Ми завжди відкриті до цього спілкування”, - говорить Неля Васюта.
“Ми добудовуємо школу в Брюховичах, і витрачаємо колосальні суми з бюджету. Там вже майже на завершені ремонтні роботи, але коштів немає і цьогоріч школа в Брюховичах не буде відкрита. Тобто спочатку треба закінчити ті проєкти, які маємо, і тоді вже братись за нові” - наголошує Уляна Пак.
Відтак, з огляду на критичну ситуацію з бюджетом та потребу будівництва нових шкіл у багатьох мікрорайонах Львова, як варіант можна розглядати шляхи партнерства міста та приватних інвесторів.
“Звичайно в ідеалі - найкраще це будівництво комунальної школи. На жаль, для міста це серйозний фінансовий тягар. Якщо нема всюди можливості будувати комунальну школу, то можна злучати підприємців. Є розуміння що це є проблема, і влада її має вирішувати”, - говорить Уляна Пак.
Водночас, депутатка додала, що для такого партнерства має бути розроблена чітка процедура, яка може містити варіанти передачі земельних ділянок з боку міста для будівництва шкіл на пільгових в умовах. Своєю чергою, потенційний інвестор має гарантувати те, що в збудованій школі знайдуться місця для дітей з незахищених категорій.
“Шляхи для публічно-приватного партнерства потрібно шукати, але якщо ми говоримо, що забудовник зможе надати частину місць безплатно хоча б дітям з соціально вразливих категорій, то це вже ок. Бо якщо говорити за всіх, то буде важко визначити, хто зможе потрапити в цю школу безкоштовно. Якщо ми говоримо, що це діти сироти, діти учасників АТО тощо, то можна пропрацьовувати з підприємцями, чи вони готові залучити їх до цієї школи. Це ідея хороша як варіант, бо якщо ми чекаємо від міста роками будівництво школи й не можемо її отримати, то тоді цей варіант треба пропрацювати” - підсумувала вона.
Юрій Мартинюк у коментарі для редакції заявив, що у Львові приватний бізнес має як ресурси так і мотивацію для того, аби реалізовувати подібні проєкти. Проте для того, аби залучати інвесторів для будівництва закладів освіти, міська влада має підготувати чіткий алгоритм дій та створити прозорі умови для таких інвестицій.
“Все дуже просто - забезпечте бізнесу чесні та прозорі правила гри, і бізнес буде готовий сам збудувати на баланс міста відповідні об'єкти. Якщо є чесні та прозорі правила гри і вони дотримуються, то досягнути ефекту не складно. Якщо говорити одне, говорити друге і робити третє - то діла не буде” - резюмує депутат.
ІА "Вголос": НОВИНИ