14 липня під час ракетних обстрілів росіянами Вінниці загинуло 23 особи та 68 осіб зазнало травм.

Серед них, як повідомляв «Вголос», були дружина та син декана Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Ярослава Олексіва.

На жаль, дружина музиканта загинула. А син перебуває у важкому стані.

Як розповів батько хлопчика, Ярослав, 14 липня він перебував у Львові на роботі, а дружина з сином – у Вінниці у батьків. Того дня Галина з Ромчиком планували пройти медичні обстеження, на які записалися ще заздалегідь. Також хлопчик там відпочивав і набирався сил.

«Зранку вони мені написали, що їдуть у клініку і скинули мені фотографію. До лікаря вони записалися за два тижні заздалегідь. Ще так тішилися, що знайшли гарного лікаря. О 10.20 дружина оплатила в касі за консультацію лікаря і очікувала на прийом. А малий, вочевидь, десь гуляв. Коли я почув про обстріли Вінниці, я почав телефонувати їм. Але об 11 годині вже зв’язку не було», - розповідає він.

Про те, що дружина загинула, чоловік дізнався тільки кілька днів тому: тіло не могли ідентифікувати, тому робили обстеження ДНК. Також знайшли частину тканини з футболки жінки.

Хлопчикові пощастило більше, його знайшли й почали надавати допомогу майже відразу. Хоча лікарі сказали, що у нього дуже важки стан, 45 відсотків тіла обпечено.  Окрім того, у хлопчика два осколкових поранення голови та відкритий перелом руки.

«Лікарі сказали, що всередині у нього багато чорного, чим він надихався. Коли він ще був при свідомості, то назвав своє ім'я, розказав звідкіля він, казав, що був з мамою і маму присипало. І дуже просив пити. У нього був такий шок, що він навіть не відчував болі», - розповідає Ярослав Олексів.

У Ромчика зараз обпечено обличчя, руки та ноги. Рани увесь час кровлять. А ось грудну клітину врятував одяг. Хлопчик ще не може сам дихати, то ж з батьком ще не говорив.

Батько говорить, що син навчається у музичній школі, закінчив перший клас, грає на баяні.

«Лікарі кажуть, що процедура лікування триватиме до пів року й довше. Планують робити пересадку шкіри. Все залежить від того як це буде приживатися і як буде проходити реабілітація», - говорить чоловік.

Ярослав зізнається, що зараз приглушує свої емоції аби врятувати сина. А оплакувати своє горе буде згодом, коли небезпека для сина мине. Він згадує, як поруч з ним родичі інших жертв росіян у Вінниці упізнавати тіла своїх рідних і просто мліли від горя.

«Я ще не усвідомив що сталося. Мені здається, що ми з дружиною ще недавно говорили. Таке враження, що вона ще поруч», - каже він.

Розповідаючи про кохану, чоловік говорить про неї в теперішньому часі. Каже, що познайомилися, коли вона поступила на навчання у Львівську національну музичну  академію.

«Вона грає на акордеоні. А я після аспірантури викладав. Так і познайомилися. І ось вже вісім років ми разом. Вона вже захистила дисертацію, доктор філософії. Багато студентів хотіло у неї навчатися», - говорить Ярослав.

І додає, що тепер він  навчатиме студентів дружини. А Ромчик пообіцяв повернутися у Вінницю до лікарів та зіграти їм на баяні. Зараз хлопчика доправили зі Львова до Німеччини у клініку для подальшого лікування та реабілітації.

Читайте також у «Вголосі» сповідь мами. чию доньку в Маріуполі росіяни взяли в полон. 

ІА "Вголос": НОВИНИ