Початок дії закону про квоти обговорили на круглому столі, передає gazeta.ua.
Кожна четверта пісня має звучати державною мовою. До 2018 року ця частка має збільшитися до 35%.
«Сьогодні у нас іде російсько-українська війна, хто б це як не називав іншими словами. Українська мова в теле- та радіоефірі — це захід, який має захистити населення від російської експансії. Такий закон мав з'явитися ще 20 років тому»,- каже голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Вікторія Сюмар.
«З'ясували, що знайти 25% україномовних пісень високої якості є цілком реальним завданням. Готуючи цей закон до втілення, від громадських активістів ми отримали чудову збірку «Як звучить Україна». Її склали 700 вітчизняних гуртів та виконавців. До збірки додали мапу української музики. Згідно з нею «наймузичнішим» регіоном є Київщина. Далі у рейтингу — Львівщина та Харківщина. На зустрічі оприлюднили результати дослідження ефіру національних радіостанцій 8 листопада з 7.00 до 14.00. Бар'єр у 25 відсотків мовної квоти подолали усі хвилі, за виключенням «Хіт ФМ». Поставили 24,7 відсотків україномовних композицій. Найбільш україномовним був ефір радіостанцій «Мелодія» та «Шансон» — 34,5 відсотки», - додала вона.
«Для розвитку української музики маємо вирішити ще одну проблему. Верховна Рада має допрацювати закон про авторські права. Українцям треба навчитися платити за музику — нашими виконавцям і авторам», — додала Сюмар.
Підтвердила необхідність врегулювання закону про авторські права секретар Комітету з питань телебачення та радіомовлення Олена Кондратюк.
«Механізм регулювання авторських прав сьогодні не працює. Так, вдова лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка за 2015-й — рік смерті музиканта, коли його пісні лунали з усіх радіостанцій України — отримала 63 гривні за використання авторських прав. Це сором», — підкреслила секретар Комітету з питань телебачення та радіомовлення Олена Кондратюк.
ІА "Вголос": НОВИНИ