17 вересня у Львові завершився конкурс на будівництво крематорію у Львові. Проте цілих два тижні міська влада приховувала ім'я переможця. І ось на початку жовтня Андрій Садовий видав радісну новину: є переможець! Ним стала команда з Маріуполя, яка зараз працює у Берліні – Павло Заботін, Любов Копєйкіна, Віктор Копєйкін та Олена Копец.

Обирали найпростіший та найлегший варіант

За словами заступника директора департаменту містобудування Львівської міської ради Антона Коломєйцева, на конкурс подали 16 проєктів з усієї України.

«Ця тема цікава архітекторам, тому що мова про меморіальний проект, складний з точки зору типології. У нас в країні не так багато таких проектів зреалізовано», - каже він.

Антон Коломєйцев стверджує, що проєкт-переможець вразив членів журі з точки зору вкладення коштів, раціональності, обслуговування та функціонування. Окрім того, проєкт є цікавим з художньої точки зору, бо інтерпретує останній путь людини.  

Розмістити крематорій планують на Голосківському кладовищі, де зараз є кам’яний цех, попри дорогу на Збиранку.

«Тут є можливість не тільки розмістити будівлю, але й простір колумбарію. Сама будівля має технічну зону, залу для прощання з померлими, місце де встановлені пічки та інфраструктура. Переможці запропонували зробити внутрішній дворик з водою, через який люди будуть проходити. Ніби символічний елемент. Фасад буде з цегли», - розказує архітектор.

Та додає, що обирали проєкт, який найпростіше та найшвидше збудувати. У крематорії встановлять дві печі: одна буде працювати постійно, інша – резервна. На процедуру відводять 40 хвилин. Піч повинна працювати цілодобово. Тим більше, що у міськраді очікують, що послуги надаватимуть не тільки львів’янам, але й мешканцям інших міст.

У колумбарії біля крематорію зберігатимуть урни тільки почесних львів’ян. Всіх інших ховатимуть в інших місцях. Де саме, поки що у міськраді сказати не можуть. Але тішаться, що для поховальних урн вже не має строгих санітарних норм.

Щодо вартості, то тільки архітектура коштує близько 200 млн гривень. А ще потрібно купити печі, які виготовляють на замовлення.

Окрім вищезгаданих переможців, друге місце журі віддало проєкту студії львів’янки Оксани Шумелді та третє - команді «Реплюс» зі Львова. Усі три переможці отримають премії: перша премія – 160 тисяч гривень, друга – 120 тисяч гривень та третя - 80 тисяч.

Хто ви, команда-переможець?

«Вголос» спробував з’ясувати якими архітектурними проєктами вже відомі переможці конкурсу на проєктування крематорію у Львові.

Отож, Гугл сповістив тільки про одну їхню роботу – облаштування площі Визволення та ревіталізації  споруди ОСОУ (ДОСААФ) з прилеглими територіями у Маріуполі у 2020 році. Щоправда, група архітекторів тоді також виграла конкурс зі своєю ідеєю. Проте чи була вона втілена, - невідомо.

Також на сайті порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є згадка про архітектора Любов Копєйкіну. А також перелічено об’єкти, якими вона займалася. В основному це – капітальні ремонти та реконструкції вже наявних будівель у Маріуполі. Окрім того, вона є керівником проектно-архітектурного відділу комунального підприємства «Міське архітектурне бюро» у Маріуполі. Про це вказано у її декларації.

«Проєкту ще нема. І грошей нема», - чиновник міськради

Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександр Одинець стверджує, що на сьогодні площ для поховання у Львові бракує. Адже єдине кладовище, де ще ховають померлих – це Голосківське. У всіх інших дозволяють тільки родинні підпоховання.

«В рік ми потребуємо гектар площі для поховання. І це враховуючи, що тільки половину померлих львів’ян ховають на цвинтарях Львова», - каже він.

Водночас за його словами, результати архітектурного конкурсу – це ще не проєкт крематорію. Проєкт – це коли вже буде створено проєктну документацію, буде відомо з чого будуватимуть стіни та яке обладнання закуповуватимуть, буде розписано кошторис, стануть відомі розцінки та все інше.

«Аби отримати якісний проект, потрібно хоча б місяців п’ять. Це – мінімум», - говорить Олександр Одинець.

Він також відмовляється називати суму, в яку обійдеться крематорій містові. Чиновник нагадав, що чинне законодавство про похоронну справу не дозволяє залучати інвестора до побудови крематорію. Тому треба шукати кошти у бюджеті міста.

Ідею побудувати крематорій у лізинг не підтримали депутати. Брати кредит, можливо, депутати також не дозволять.

«Печі для крематорію – це обладнання, яке виготовляють на замовлення. Це не є об’єкт, який лежить на складі та чекає коли його куплять. Фірма-виробник виготовляє його півроку. Тому й ідея лізингу була аби зекономити час», - пояснює чиновник.

Але коли зорі зійдуться, то від моменту закладення першого каменя в будівництво крематорію до першого спаленого тут тіла, мине не менш ніж півтора року. 

Проте, повторимося, про це говорити будуть тоді, коли у міському бюджеті будуть кошти на  будівництво крематорію.  

«Я не вірю, що проєкт крематорію буде реалізованим», - ієромонах

На думку ієромонаха УГКЦ, отця Юстина Бойка, проєкт крематорію у Львові реалізованим не буде. І не тому, що церква – проти. Навпаки, в цьому випадку церква підтримала побудову крематорію у Львові.  

«Згідно з навчанням церкви, дозволяється спалювання тіла. Але тільки тоді, коли немає іншої можливості поховання. При цьому священник повинен провести поховання так, щоби показати, що церква віддає перевагу звичайному похованню тіла над кремацією», - каже він.

Проте, за його словами, коли у Львові заговорили про брак місця для поховання та пошуку альтернативних місць, то влада звернулася до ради церков. І глави львівських церков погодили цю ідею.  Хоча зазначили, що не варто людей схиляти до того аби піддавати тіла кремації.

«Крім того, коли мовиться про кремацію, то треба зауважити, що людина ще за життя може визначити чи хоче вона бути кремованою, чи ні, та яка буде процедура. Наше законодавство ще не є упорядкованим. А, зважаючи на ситуацію, яка є в Україні, ми можемо не з’ясувати дуже багато кримінальних справ, адже будуть позбуватися зайвих свідків через кремацію», - передбачає священник.

Що ж стосується проєкту крематорію, який переміг, то він нагадав, що в крематорії варто передбачити існування каплиці та якогось християнського знаку для християн, які бажають здійснити поховання згідно з християнським обрядом.

«А цей проект мені нагадує якусь божницю, де ставиться крапка на людському житті й не відкривається жодна надія на життя вічне. Яку ідею вкладали у цей крематорій?» - риторично питає отець Юстин Бойко.

На його думку, не варто дуже перейматися побудовою крематорію у Львові, бо це – тільки проєкт, який може не здійснитися. Адже таких проєктів у Львові було безліч.

«Мені здається, що це є відволікання львів’ян від насущних проблем. Я не вірю, що проект крематорію буде реалізований, тому що не реалізований проект сміттєпереробного, і невідомо коли буде реалізованим, як і багато інших проектів», - прорезюмував він.

Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», у Львові вже п’ять років будуть сміттєпереробний завод та ніяк не побудують.

А також, нещодавно призначено нового директора ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Олександра Єгорова.