На місці колишнього меморіалу слави у Львові повинен постати меморіал вшанування українських героїв різних періодів історії, починаючи від Київської Русі та до сьогодні.
Таку думку «Вголосу» висловив учасник руху «Суспільство майбутнього», учасник російсько-української війни Антон Петрівський.
За його словами, на вул. Стрийській можна створити парк скульптур, які символізуватимуть воїнів періоду Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, козаччини, українських січових стрільців, Української Галицької армії, УНР, Української Повстанської армії та нинішнього часу. Також варто виконати підсвітку, впровадити QR-коди та інші елементи сучасних технологій.
Зірку з Марсового поля демонтують попри будь-які ноти протесту
Власне, львів’янин та його побратими є тими, хто своїми діями розлютив Кремль. Їм навіть присвятили цілу ноту протесту. Про це «Вголос» писав тут. Адже активісти звернулися до Львівської міської ради з вимогою демонтувати радянську зірку з Марсового поля. За словами ветерана, для Кремля важливо, щоб ця мітка залишалася у Львові, аби показати, що українці є причетними до радянської війни за інтереси Москви.
«Але це була не наша війна. Тому нам не треба зважати на їхню думку. Також я хочу наголосити, що в цій ноті протесту вони покликаються до угод зі збереження радянської символіки в рамках угод СНД. Хоча Україна 19 травня 2018 року вже вийшла з СНД і для нас ці угоди втратили будь-який статус. Водночас, коли згадуємо про ці угоди, то варто пам’ятати, що вони самі не дотримуються їх. Адже вони окупували наші території, всупереч своїм зобов’язанням сприяти збереженню цілісності України в рамках Будапештського меморандуму», - каже Антон Петрівський.
Гарний приклад варто наслідувати
За його словами, навіть на 30-му році незалежності України та восьмому році російсько-української війни у Львівській області все ще дуже багато маркерів, якими радянська влада мітила українські землі. Чи не в кожному селі на Львівщині досі є не демонтовані радянські елементи. Залишаються вони там тому, що маленькі населені пункти намагаються наслідувати дії у великих містах. Як тільки великі міста очистяться від знаків радянської тоталітарної епохи, то й маленькі позбудуться їх у себе.
«Сімдесят років під окупацією породили в головах людей постколоніальний синдром. І цих 30 років незалежності недостатньо, аби це викорчувати. Війна прискорила цей процес, але не настільки, як би нам цього хотілося», - каже ветеран.
Отож, за його підрахунками, у Львові ще залишилося демонтувати два ключових радянських знаки, які слід прибрати. Це – зірка на Марсовому полі та радянська символіка на об’єктах Пагорбу слави на Пасічній. А окрім них активісти увесь час виявляють меморіальні дошки, які прославляють радянщину. А також окремі мозаїки, що містять радянську символіку, як от на вул. Шевченка,32. Або ж вулиці, як от вулиця Козланюка, названа на честь колаборанта, який сприяв встановленню радянської влади на заході України.
Водночас, за його словами, в області ситуація набагато складніша, адже у деяких містах є цілі пантеони з радянською символікою.
«До прикладу, у Щирці є поховання співробітників НКВД, які боролися проти національно-визвольного руху, про що свідчить надпис: «Воїнам, які загинули у боротьбі проти українських буржуазних націоналістів». І місцева влада не поспішає все це демонтувати та перепоховати могили на місцевому цвинтарі,» - говорить Антон Петрівський.
Також є певні радянські елементи в Сокалі та Червонограді. У Дрогобичі вже почався процес обговорення щодо знесення так званого вічного вогню. Символи, які вшановують радянську армію, ще стоять у Бібрці, у Самборі та інших менших містах. Проте, за переконанням активіста, якщо Львів покаже приклад очищення міста від комуністичної символіки, то почнеться певна ланцюгова реакція.
Навіть ворог вартий гідного поховання
Що ж до поховань, які є або можуть бути під радянськими пам’ятниками, то їх, на думку ветерана війни, варто перепоховати на кладовищі, може навіть у братській могилі, провести відправу за християнським обрядом та встановити хреста. Попри те, що ці люди колись боролися проти українського визвольного руху.
Щоправда, на жаль, досі у Львові є особи, які виступають за збереження радянських символів.
«Коли демонтовували залишки меморіалу слави на Стрийській, то підійшла псевдоактивістка, яку ми часто зустрічали на акціях. Вона якраз підтримувала збереження цих пам’ятників та пам’яток тоталітаризму. Цього разу вона прийшла з внучком, постояла збоку, поробила фотки та пішла», - розповідає ветеран.
Основну декомунізацію Львова активісти планують завершити до середини наступного року. Звісно, можна було зробити простіше: взяти ковадлу і потрощити ті зірки, серпи та молоти. Але, як стверджує Антон Петрівський, краще дотриматися процедури законного знесення цих міток та змусити міську раду застосувати свої важелі регуляції ситуації у місті.
«Ми хочемо показати, що у нас діє закон та працює місцева влада. Щоби ці речі йшли через нормативні акти й були легітимізованими. Щоби показати, що громада міста Львова проти цієї символіки та через органи влади її демонтує», - пояснює активіст.
Цікаво, що більшість пам’яток радянській епосі не мають господаря і ними ніхто не опікується та не відповідає за них. Ще у дев’яностих роках місцеві адміністрації познімали їх з балансу і нікому не передали. Така доля була і у меморіалу слави на Стрийській у Львові, який вже став історією.
У Львові на Стрийській завершили демонтаж монументу слави та вивезли останні дві скульптури – «батьківщину-матір» та «червоноармійця». Під час демонтажу у підніжжі однієї зі скульптур знайшли капсулу з прізвищами тих, хто їх виливав та встановлював. Як прокоментував «Вголосу» Антон Петрівський, він готовий обміняти цей брухт на своїх полонений побратимів.
ІА "Вголос": НОВИНИ