Про електронний квиток у Львові говорять вже 10 років, ще з 2012-го. Робочу групу для впровадження е-квитка створили у 2014-му, а після того, як у 16-му місто отримало кредит від Європейського банку на реалізацію проєкту, профільні чиновники ледь не щороку обіцяють, що нова система оплати за проїзд у громадському транспорті от-от запрацює. Раніше мерія називала лише орієнтовний рік запуску е-квитка, та крайнього разу анонсувала конкретну дату – 13 січня 2022 року.

На диво, того дня валідатори у транспорті таки запрацювали. Але не для всіх – лише для пільгових категорій. Та з огляду на те, що автоматизована система оплати проїзду працює нестабільно, а більшість пільговиків досі не отримали своїх карток, цей процес важко назвати запуском. Він більше нагадує тестування, яке, до речі, мали почати ще у серпні-вересні минулого року. 

Чому ж, попри кредитні кошти та інвестиції з міського бюджету, обіцяний міським головою е-квиток так і не став реальністю для львів'ян? Відповідь на це шукали журналісти проєкту Змови на телеканалі NTA

 

13 січня 2022 року. На автобусній зупинці «площа Різні» у Львові очільник департаменту мобільності та інфраструктури міської ради Олег Забарило разом із директором ЛКП «Львівавтодор» Миколою Власюком презентують е-квиток – довгоочікувану систему оплати за проїзд у громадському транспорті. 

"Місце для карточки – ось. Прекрасне місце. Воно отак підсвічене. Це означає, що вся система в робочому стані. Я підходжу з карточкою і хочу завалідувати. О-па! Зелений, бачте. Зелена галочка. Значить, є валідація", – роз'яснює принцип роботи валідаторів Микола Власюк, директор ЛКП «Львівавтодор», яке й відповідає за провадження е-квитка у Львові. 

  • Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», попередня очільниця «Львівавтодору» Оксана Єстеферова звільнилася з посади влітку 2021-го року, напередодні запланованого аудиту підприємства. За його результатами було виявлено, зокрема, й факт кредитування ЛКП «Львівавтодор» інших львівських комунальних підприємств, як-от комунального АТП-1. 

Вже під час презентації помітно перші недоліки. Валідатор тестують в автобусі 3А, проте на табло показано, що система підключена до маршруту 6А. Це означає, що водій досі не має власного облікового запису, за допомогою якого активується автоматизована система оплати проїзду, скорочено – АСОП. Така недбалість у майбутньому може спричинити хибну статистику поїздок, заради якої, власне, і впроваджують е-квиток. 

"Надалі ми за кожним транспортним засобом закріплюємо свій, умовно назвемо це «особовий рахунок», і після цього ми здійснюємо валідацію вже за наявністю коректної інформації на табло валідатора", – коментує цю ситуацію Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури. 

Е-квиток є, тільки його ніхто не помічає 

Через цю проблему в день запуску е-квитка валідаторів працює небагато. На більшості з них світиться повідомлення, що нова система активується у січні 2022-го, а деякі з них взагалі вимкнені. І така нестабільна ситуація триває близько тижня. 

Згодом журналісти телеканалу NTA провели повторну ревізію у трьох видах громадського транспорту – автобусі, трамваї та тролейбусі, і  помітили, що система працює лише у комунальних перевізників. Бо, як нам пояснив водій старенького «Богдана», приватники досі не отримали усіх необхідних даних для активації АСОП.  

"А у вас працюють валідатори? І працює взагалі електронний квиток? – Я не знаю, бо то потрібно вводити пін-код. – А ви не вводите? – Я не маю пін-кода. – Ви не маєте? Вам не дали?" – у відповідь на це питання  водій ствердно кивнув.

Автоматизована система оплати проїзду – це електронна оплата, що дозволяє створити так званий єдиний квиток для всіх видів громадського транспорту. Система дає змогу облікувати всі поїздки, зокрема пільговиків, та відмежувати водіїв від неконтрольованого обігу готівки. Саме для пільгових категорій е-квиток наразі працює у Львові. Та, за словами працівників, у їхньому транспорті ще не було жодної оплати за новою системою. 

"То ніби тільки тестове підключення. Так що з березня місяця. – А що жодного разу люди не розраховувалися? Жодного разу", – говорить пан Василь, водій автобусного маршруту 3А.

Схоже відреагував й пан Володимир, який керує тролейбусом на маршруті №33. На прохання розповісти, що змінилось в його роботі з впровадження е-квитка, він відповів, що його ще не повністю запустили. 

"Ну для пільгових категорій ми знаємо, що зараз поки що. – Ну я не знаю. Для мене нічого не змінилось. – Вже хтось розраховувався карткою? – Ні", – відповідає чоловік.

Не відомо також й про розрахунки карткою Леокарт, що формально доступні вже 2 тижні, пану Михайлу, який  працює на одному з найбільше завантажених маршрутів громадського транспорту у всьому Львові – гілці трамвая № 8, яка сполучує середмістя з районом Сихів.

"Поки що немає. – Немає, так, ще розрахунків? – Тільки-от по озвучці оголошують, що можуть тільки пільгові категорії «Леокарту»", – говорить чоловік. 

Пільговики досі не отримали транспортних карток 

Як неодноразово заявляли чиновники Львівської міської ради, станом на сьогодні в рамках тестового періоду роботи е-квитка скористатись ним можуть представники пільгових категорій населення. Проте як багато з них мають довгостраждальну транспортну картку? 

Людей, які мають право безкоштовно або ж за пів ціни їздити у громадському транспорті, у Львові налічують 250 тисяч. Станом на сьогодні документи на виготовлення пільгової картки до ЦНАПів та Центру обслуговування пасажирів подало близько 100 тисяч осіб. І деякі з них чекають свого квитка майже рік. 

"Ну я подавала копію своїх документів. Там копія паспорта, ідентифікаційний код. Що там ще було… Я вже й не пам’ятаю. То вже настільки давно було, що я вже й забула, що там було. Але сказали, що мене попередять, коли прийти, куди прийти і забрати, власне, оцей електронний квиток. Наразі мовчать", – розповідає львів'янка пані Стефанія.

Аби з’ясувати причини затримки видачі електронних карток пільговикам, журналісти «Змов» вирушили на Горбачевського, 10. Саме тут розташований головний пункт видачі е-квитків – Центр обслуговування пасажирів. 

Одразу на вході до будівлі журналісти поспілкувались з паном Олегом, який щойно отримав свою пільгову транспортну картку. 

«В квітні я подав документи на отримання цього квитка. Смс-ка не приходила, ніяких повідомлень не було. Я думаю, в чому причина. Вчора передзвонив на той номер 0-800… і там дальше. Мені сказали, що не сканована одна сторінка мого паспорта. З якої причини тоді працівники не сканували, не знаю. Записали мене в електронну чергу, і сьогодні я прийшов. І тут трошки вистоявся», – говорить чоловік.

Та раптово в розмову журналістів й львів'янина втрутився  чоловік на чорному автомобілі «Інфініті». Він назвав себе директором Центру і наполегливо рекомендував журналістам погоджувати всі коментарі з пресслужбою міської ради. 

Директор Центру обслуговування пасажирів

"З пресслужбою міської ради ви погодили коментар? – Не погоджували. А навіщо нам погоджувати коментар з пресслужбою? – Ну то якщо ви хочете запис проводити в Центрі обслуговування пасажирів… – Ну де таке вказано, що я маю звертатися у пресслужбу? – Ніде таке не вказано, але я рекомендую", – говорить ймовірний чиновник. 

Після цієї розмови жоден працівник Центру обслуговування пасажирів спілкуватися з журналістами не наважився. Знімальну групу впустили лише до приміщення Центру для фіксації процесу видачі карток. Однак легко туди пройти вдалося лише журналістам, позаяк люди, які чекали на свої картки, стояли у черзі на вулиці годинами. 

 

Черга біля Центру обслуговування пасажирів

«І от дивіться, яка зараз година. Десь 5 по її закликали. І зараз ми маємо – година часу. Реєстрація. Друге питання. 10 років як мали ввести «Леокарт». Так? Всі в інтернеті пишуть – 10 років. Вони за 10 років нічого не організували. Це просто жахіття», – еомційно коментує львів'янка, яка не захотіла назватися. 

10 років для підготовки було замало 

Центр обслуговування пасажирів облаштували лише нещодавно, спеціально до запуску е-квитка у Львові. Тендер на реставрацію старої комунальної будівлі на Горбачевського, 10, «Львівавтодор» провів ще у 2019-му. Підрядником стало підприємство «Об’єднання громадян «Центр комплекс». Згодом, у квітні 21-го, у цієї ж фірми ЛКП замовило додаткові послуги за 2,5 мільйона гривень. Однак, за інформацією з системи «Прозоро», ця фірма перебуває у зведених відомостях Антимонопольного комітету. 

А це означає, що впродовж останніх трьох років учасник притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів. У такому випадку замовник мав би розірвати із підрядником договір. Та цього чомусь не відбулося. 

"Тендерний комітет, не дивлячись на репутаційні ризики і певну репутацію підрядника, вирішив визнати його переможцем. Це питання до конкретних осіб, які супроводжують, адмініструють тендер", – говорить юрист Юрій Танасійчук. 

Відтак, аби з’ясувати причини цього, а заодно і довгих черг по пільгові картки, журналісти «Змов» приїхали до «Львівавтодору». Але поспілкуватися з очільником підприємства Миколою Власюком не вдалося. 

Ми залишили свої контакти секретарці Власюка, аби той потім із нами зв’язався. Та коли нам перетелефонували, то вкотре попросили звертатися до пресслужби міської ради. 

  • Зауважимо, пресслужба Львівської міської ради стала дуже зручною «відмазкою» для комунальних підприємств. Бо просити відділ комунікації ЛМР організувати коментар із чиновником, це як звертатися до стіни. За час виходу нашої програми ми ще жодного разу не отримали сприяння з боку мерії, на відміну від лояльних до міської ради медіа. Так сталося і цього разу: одразу кілька наших звернень залишилися без відповіді.  

«Золотий» е-квиток коштом платників податків

Вартість проєкту електронного квитка у Львові сягнула 11,2 мільйона євро. 10 із них –  кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку, який Львів отримав у 2016 році. Решту виділили з міського бюджету. Для порівняння, ця сума втричі більша, ніж  розробка та запуск загальнодержавного додатку «Дія», який обійшовся всього у 3 мільйони доларів. 

"Був залучений кредит 10 мільйонів євро під достатньо високу ставку. Це було 7 відсотків річних плюс ставка середньозважена європейська. Вона на сьогодні від’ємна, тобто це  там 6,5 відсотка річних. Але це достатньо висока вартість, і це, зауважте, вже за чинним курсом – 310 мільйонів гривень", – коментує економіст Віктор Гальчинський. 

Водночас фінансових звітів про вже витрачені кошти в рамках реалізації проєкту е-квитка у міській раді нам не надають. Ба більше, їх не показують навіть депутатам. На їхні звернення надають хіба поверхневу інформацію.  

"Вона є – водичка. Певні речі, які взяті з загальної програми. Це є одна з основних проблем, яка дає розуміння, що не виконана робота, просто немає відповідального, і ніхто за це відповідальності не несе", – говорить Ігор Зінкевич, голова депутатської комісії транспорту, зв'язку та міської мобільності Львівської міськради. 

Своєю чергою, очільниця депутатської комісії фінансів та планування бюджету Наталія Шелестак вважає, що домогтися звітів про витрачені на е-квиток кошти, які необхідно перевірити аудиторам, могли б хіба що правоохоронці. 

"Дивіться звіти – це теж така дуже цікава річ в цих стінах. Вони подають звіти щодо закупівлі валідаторів і ще ряду інших витрат  – обслуговування програми, створення картки і так далі. Але цим, думаю, мали б займатися спочатку аудитори, і надалі, можливо, і інші органи", – каже вона.

Відомо, що левова частка коштів була спрямована на закупівлю і встановлення валідаторів у громадському транспорті, програмного забезпечення, спеціального обладнання для водіїв та контролерів, а також інформування громадян. Хоча з останнім пунктом справляються не дуже. Про це нам заявив колишній заступник міського голови Львова Андрій Білий, який і розпочинав впровадження е-квитка. 

Андрій Білий

"Інформування взагалі, як на мене, провалене повністю. Люди не знають взагалі, що відбувається. Ну, це якби треба підтягувати, але час є. Добре, що не запустили і не включили умовно якось і воно поїхало абияк", – говорить він. 

Нагадаємо, після чотирьох років роботи у Львівській міській раді Андрій Білий звільнився на початку червня 2021-го. Слідом за ним звільнилася очільниця «Львівавтодору» Оксана Єстеферова та Святослав Євтушенко, який був директором ЛКП «Зелене місто» й відповідав за будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Того ж таки літа 2021-го посаду втратив директор ЛКП «Львівелектротранс» Андрій Свищо, якого підозрюють у розтраті коштів платників податків на суму близько 1 млн грн. 

Для реалізації всіх інших пунктів щодо впровадження е-квитка місто оголосило тендер. Позаяк в Україні компаній з таким досвідом небагато, закупівлю проводив Європейський банк реконструкції та розвитку.  

"В 16-му році тільки визначили, як будемо фінансувати, в 17-му році провели тендер. Першого разу невдало провели тендер. У 18-му році запустили повторний тендер, або навіть на початку 19-го. І вже його, відповідно, провели", – говорить Андрій Білий.

В результаті до фіналу дійшли два учасники – чесько-український консорціум з компаній «Мікроелектроніка» і «Софт Серв» та естонська «Ріданго енд Дател». Остання запропонувала 7 з половиною мільйонів євро за впровадження проєкту е-квитка та 5 мільйонів 730 тисяч – за ліцензію, обслуговування та підтримку на наступні 10 років. Їхній конкурент – консорціум «Мікроелектроніка» і «Софт Серв» за аналогічні роботи просив 9 мільйонів і 2 з половиною відповідно. 

"Різниця була приблизно два мільйони євро. Але коштом саме експлуатаційних витрат. Однак, коли ми вивчали тендерні пропозиції, наші консультанти – компанія «Ай Сі Консулентент», яка була залучена до оцінки тендерних пропозицій, рекомендувала нам відхилити пропозиції «Мікроелектроніки» у зв’язку з певними невідповідностями в тендерній документації.

 

Це так звана тендерна гарантія, яку вони повинні були представити. Вона була не на ту суму і не на той термін, який передбачений вимогами в тендері", – розповідає Сергій Журбенко, екскерівник відділу впровадження проєкту е-квитка у Львові. 

Ця гарантія передбачає, що у випадку порушення умов договору, невиконання зобов’язань чи інших розбіжностей між замовником і підрядником місто отримає компенсацію за згаяний час та ймовірні збитки. 

"У випадку з естонцями, ми цих 200 тисяч забрали би гарантовано. У випадку з «Мікроелектронікою» ми би їх не отримали. Тому що там і сума була не та – менша, і термін гарантії був місяць, а не три місяці чи чотири", – пояснює Сергій Журбенко. 

Українська сторона дослухалася до рекомендації консультантів і вирішила відхилити пропозицію «Мікроелектроніки» та «Софт Серву». Та в ЄБРР таку позицію не підтримали і порекомендували повторно розглянути пропозиції обох учасників. У підсумку перемогу здобули чесько-українські партнери, що неабияк обурило естонців. Журналісти «Змов» звернулися до представника їхньої компанії Арго Верку, аби більше дізнатися про цю ситуацію. Та чоловік не захотів ворушити минуле. 

ПЕРЕКЛАД: Справа закрита. Не секрет, що, на нашу думку, тендерна комісія мала дискваліфікувати «Мікроелектроніку» під час оцінки пропозицій через помилки в цих пропозиціях». 

Для всебічного висвітлення ситуації розслідувачі звернулися по коментар і до «Мікроелектроніки». Однак і там їм відмовилися коментувати свою дивну перемогу. 

"Вибачте. Я не можу давати інтерв’ю щодо цього проєкту, оскільки він є конфіденційним. Будь ласка, звертайтесь до відповідальних працівників «Львівавтодору»", – говорять там. 

Як і в більшості ситуацій, які стосуються роботи чиновників Львівської міської ради, залишається поле лише для здогадок та припущень, позаяк публічних звітів ми не маємо, а комунікувати з представниками медіа, які не належать дружині міського голови Львова, посадовці міськради не поспішають. Припущення є, зокрема, й стосовно ролі вищого керівництва у багатьох «дивних» перемогах, що відбуваються на тендерах ЄБРР у Львові. 

"Ви знаєте, як місто зацікавлене в тих кредитах від ЄБРР, так і ЄБРР важливо мати такого флагмана, яким і раніше був Львів в отриманні цих кредитних коштів, і в правильній реалізації проектів. Тому і місто дослухається до банку, так і представники від ЄБРР також є під впливом міської влади. І якщо на рівні там Андрій Садовий або його заступники є прохання якесь до ЄБРР, то вони завжди дослуховуються до таких речей", – говорить Сергій Журбенко. 

Зауважимо, така ситуація трапляється у Львові не вперше. Раніше з необґрунтованим рішенням про зміну підрядника в тендері ЄБРР  журналісти «Змов» зіштовхнулися в розслідуванні про будівництво сміттєпереробного комплексу у Львові. Тоді у конкурсі Європейського банку переміг нідерландсько-литовський консорціум. Та коли робоча група цих компаній прибула для підписання угоди, їй повідомили про зміну підрядника. Це їхній польський конкурент «Control Process», що не мав ані відповідного досвіду, ані необхідного обладнання для будівництва заводів такого масштабу. Зате має своїх людей у львівській мерії.

  • До речі, компанія "Софт Серв", що тепер реалізує проєкт е-квитка у Львові, теж не чужа для мера. Її співзасновник Тарас Вервега є депутатом 7 скликання Львівської обласної ради від партії «Самопоміч» та близьким другом Андрія Садового.   

Цікаво, що консультаційні послуги «Львівавтодору» надавала міжнародна авторитетна фірма «iC consulenten», яку обрав сам ЄБРР. У листопаді 2017-го з нею уклали договір на 36 місяців. Попри чинну угоду з австрійською компанією, львівське комунальне підприємство раптово вирішує замовити додаткову консультацію з питань підприємницької діяльності і управління у двох українських підприємців. 

Обидві закупівлі проводять без конкурсу. Інформації про учасників і їхній попередній досвід – жодної. Воно й не дивно, бо переможець першого тендера ФОП Станіслав Андрашко припинив діяльність ще у червні 2017 року. До того ж він би і не зміг надати консультацію, бо цього не передбачено його видом економічної діяльності. 

У другій закупівлі перемогла Наталія Костюк. За даними аналітичної системи «YouControl», такого ФОПа ніколи навіть не існувало. 

«Ситуація з послугами, які стали необхідними в останній момент, є також доволі класичною. І вона радше говорить про якесь нерозумне або свідомо надлишкове витрачання грошей. Плюс ситуація з самими ФОПами, ну порушень не було би, якби на момент укладення договорів ці ФОПи вели господарську діяльність, потім – та, звичайно, у них є право ліквідуватись», – пояснює юрист Юрій Танасійчук. 

Також у системі «Прозорро» знаходимо дані щодо друку електронних карток «Леокарт». На них витратили близько трьох мільйонів гривень. 

Проте станом на 13 січня, тобто до дня запуску е-квитка для пільговиків, вдалося зробити всього 10 тисяч карток із 250 тисяч запланованих. Відтак повного обліку витрат на пільгові категорії місто не матиме навіть після запуску електронної системи. Тож кошти на це продовжують виділяти за старою системою – на сесії міської ради. Відповідальні за проєкт чиновники пропонували на 2022 рік відшкодувати перевізникам гроші окремо за пільгові перевезення і додатково за намотаний кілометраж. 

"У нас як комісії виникло логічне питання до представників комісії, тобто до керівника департаменту: а для чого ви нам дві програми даєте? Одна – це введення електронного квитка, яка потребує коштів – 400 мільйонів, і відшкодування пільгових перевезень, яка потребує 315 мільйонів. Це дві суміжні програми", – дивується Ігор Зінкевич. 

Гроші і на е-квиток, і на відшкодування пільговикам 

Програма відшкодування пільгових перевезень працює у Львові вже давно. Її затвердили ще у 2018 році рішенням виконавчого комітету міської ради. Вона передбачає компенсацію перевізникам за загальну кількість пільговиків, зареєстрованих у Львові. 

"Завжди є дискусія між тим, що оці всі компенсаційні платежі, вони розраховуються із загальної кількості пільговиків, незалежно, чи користується пільговик безкоштовним проїздом у міському транспорті, чи не користується, кошти надавали перевізникам. Перевізник не міг нічим підтвердити. Власне, електронний квиток – він реально покаже, скільки цих коштів буде потрібно", – пояснює економіст Віктор Гальчинський. 

Тож виділяти такі суми на відшкодування пільгових перевезень депутати відмовилися. Платити перевізникам вирішили частинами. 

"На сьогодні ми відпустили тільки, по суті, близько 30 мільйонів гривень – це на січень для компенсації пільгових перевезень, і умовний мільйон, який не розписаний. Всі решта кошти зараз є передбачені, але вони не розписані. Відповідно, використані не можуть бути, поки не будуть надані нам розрахунки", – говорить очільниця бюджетної комісії Наталія Шелестак. 

Аби отримати ці кошти, департамент міської мобільності та інфраструктури, що відповідає за проєкт е-квитка у Львові, мав надати депутатам чітку програму, на що реально планують витрачати гроші. Та, крім того, що цю програму подали невчасно, у ній не було жодних розрахунків. 

"Станом на тиждень тому у нас навіть програми не було. Дайте нам 400 мільйонів, дайте нам 315 мільйонів. На що дати? Ну ні на що. На повітря. Тобто, я розумію, що ці компенсації будуть виплачені, але я, як голова бюджетної комісії, депутати адекватно хочуть розуміти: а за що будемо платити? Тобто ми хочемо бачити розрахунки, ми хочемо бачити нормально прописану програму. Зараз вона, ну так, ні про що",  –пояснює Шелестак. 

Перед розглядом бюджету на наступний рік його затверджує виконавчий комітет ради. Але напередодні затвердження з порядком денним виконкому мають ознайомити депутатів. Та чомусь цього разу комітет, схоже, забув вчасно здійснити розсилку народним обранцям.  

"Навіть не було попередження депутатам Львівської міської ради. Виконком, який приймав загальний бюджет, інформація, сповіщення безпосередньо нам на електронки, як депутатам, відбулося за 50 хвилин від моменту старту виконкому. Ми вже неодноразово пояснювали, що Львівська міська рада порушує закон України, в тому числі висвітлення інформації, в тому числі надання інформації громаді. Ці речі дійсно відбуваються регулярно у Львівській міській раді, але це певне прикриття їхньої некомпетентності і недбалості", – обурюється голова транспортної комісії Ігор Зінкевич. 

Раніше за реалізацію електронного квитка відповідав департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради. Однак у жовтні минулого року на зміну йому створюють новий департамент – міської мобільності та вуличної інфраструктури, який очолив Олег Забарило. Як нове обличчя, він не може відповідати за помилки попередників. На відміну від очільника управління транспорту Ореста Олеськіва, якого депутати змусили доповісти на сесії про діяльність на своїй посаді та участь в реалізації проєкту е-квитка. 

Орест Олеськів

 

  • Зауважимо, що Орест Олеськів, який очолює управління транспорту ЛМР з 2017 року, до цього не мав досвіду роботи у транспортних підприємствах та має вищу освіту за фахом «країнознавство».

"Надаю вашій увазі інформацію про роботу управління транспорту департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. Загалом управління утворилося 25 жовтня 2021 року, у зв’язку з утворенням департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури", – почав свій звіт Олеськів дещо не так, як очікували депутати. 

Іншими словами, посадовець скористався ситуацією зі зміною департаментів і відзвітував про діяльність в управлінні транспорту вже за часів Олега Забарила. До того ж зробив це у вигляді інформації, а не звіту, як того вимагали депутати. 

"Він на інформації примудрився звітувати за свою роботуяк керівник управління транспорту в департаменті мобільності. За отих-от півтора місяця. Де все робимо, все працює, все замовляємо. І всі ті обіцянки, які він мав зробити і виконати, він навіть не згадує і не доповідає. Навіть на запитання він не може відповісти, коли електронний квиток буде уже працювати, функціонувати повноцінно в місті Львові. Відповідає – це не моя компетенція. Хоч я вважаю, що це його пряма компетенція. Керівник управління транспорту відповідає за введення електронного квитка", – коментує ситуацію Ігор Зінкевич. 

Понад те, колишній куратор транспортних та інфраструктурних проєктів у Львівській міській раді Андрій Білий визнає, що, попри гучні слова Андрія Садового про «впровадження е-квитка 13-го січня», по факту, система не працює. 

"Фактично, те, що назвали запуском, це називається в проєкті «етап тестування». На жаль, політика дуже часто означає підміну понять. І тут мені шкода, що до таких дій вдаються колеги, коли просто можна сказати: так, у нас є певні затримки, але ми зробимо це краще, а зараз запускаємо тестування", – говорить він.

Понад те, експосадовець припустив, що для когось з чинних чиновників історія з впровадженням е-квитка, з огляду на всі її нюанси, може закінчитись й кримінальним провадженням. 

"Мені цікаво, кого посадять після того проєкту – директора департаменту мобільності або директора "Львівавтодору", – коментує Андрій Білий.  

Звіт одного окремо взятого чиновника, а по суті, його відсутність, найкраще показує, що насправді відбувається з впровадженням електронного квитка у Львові. Втім найгірше, що отримати загалом звіти про витрати на це виявилося неможливо. Навіть депутатам. А це, нагадаємо, понад 11 мільйонів євро.

Тобто куди і на що пішли гроші, ми не знаємо і навіть не бачимо, бо анонсований на 13 січня запуск е-квитка по факту не відбувся. За це точно рано чи пізно хтось має відповісти. 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ