30 травня 2016 року на сміттєзвалищі у Грибовичах сталася жахлива трагедія: під тоннами сміття загинуло четверо осіб. Тіла рятувальників Андрія Вненкевича, Богдана Юнка та Юрія Рудими знайшли згодом. Доля працівника ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна невідома досі.
З чого все почалося
Коли ми згадуємо з чого все почалося, то говоримо про те, як 28 травня 2016 року сміття на сміттєзвалищі загорілося. І рятувальники, вже вкотре, гасили тут пожежу.
Проте, мабуть, варто згадати, що скидати сміття на цій території розпочали ще у 1958 році. Майже за 60 років тут наскладали величезні гори відходів.
Сміття вивозили неконтрольовано, без належних узгоджень з природоохоронними органами. Воно накопичувалося, тліло та горіло. На сміттєзвалищі утворювалися гудронні озера. І ніхто не брався розв'язувати проблеми.
Починаючи з дев'яностих років депутати Львівської обласної ради час від часу ухвалювали рішення, яким намагалися змусити чиновників Львівської міської ради закрити сміттєзвалище у Грибовичах. Проте жодна з цих ухвал не виконувалася.
У 2006 році досі нині чинний міський голова Львова Андрій Садовий, балотуючись на цю посаду вперше, пообіцяв розв'язати сміттєву проблему у місті та припинити вивіз сміття у Грибовичі. Балотуючись у наступні роки, він уже про цю свою обіцянку не згадував.
Що ж було на звалищі
На звалищі у Грибовичах, звісно, було сміття. Або ж, якщо говорити фахово - вторсировина, яку можна було вигідно збути. Люди, які там працювали (а також, подейкують) і жили, за невелику плату сортували щойно привезене сміття: відбирали папір, кольоровий метал, ще якісь речі.
А ось хто їх продавав, це тримали у таємниці.
Нам кілька разів вдавалося потрапити на сміттєзвалище років 20 тому. Люди, які сортували сміття, недоброзичливо ставилися до чужинців. А якби не міська адміністрація, з чийого дозволу відбувалися візити, то, здавалося, ці похмурі особи можуть прикопати цікавих і ніхто тіла не знайде серед цих гір сміття.
Трохи пізніше, у відповідь на заклики громадськості про контроль кількості вивезеного сміття, перед в'їздом на полігон, встановили електронні ваги, які б мали важити кожне авто, яке завозило відходи.
Тепер ці ваги стоять без роботи: після трагедії на звалищі сміття сюди більше не вивозять.
Натомість зараз на звалищі видобувають біогаз та проводять рекультивацію.
Понад те, ще 17 лютого цього року, напередодні широкомасштабного вторгнення росії в Україну виконком Львівської міської ради вирішив побудувати на звалищі стрілецький тир. Щоправда, тільки концепцію цього будівництва мали б розробляти цілий рік. Чи відмовилася міська рада виділяти на цей проект кошти після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, дізнатися не вдалося. Увесь рух коштів у міськраді проходить під грифом «таємно».
Початок трагедії
29 травня 2016 року, коли рятувальники ДСНС Львівської області виїхали на черговий виклик до Грибовицького звалища, ніхто навіть уявити собі не міг чим все завершиться.
Горіти почало ще напередодні, мешканці Львова з вікон своїх багатоповерхівок спостерігали за димом, фільмували це і викладали у соцмережах.
Для гасіння площі у понад 38 га залучили навіть авіацію. Вогонь виникав у найрізноманітніших місцях і ширився дуже швидко. Локалізувати його було важко. Адже через те, що сміття гниє, всередині вироблявся біогаз, який сприяв загорянню.
30 травня 2016 року, вранці, пресслужба ДНСН Львівської області повідомила, що пожежу вдалося загасити.
А за кілька годин опісля ми дізналися, що тонни сміття впали на чоловіків, які перебували коло підніжжя сміттєвих гір.
Протягом кількох діб вся Україна з надією спостерігала за тим як надзвичайники руками розгрібають сміття, у пошуках своїх товаришів. Всі сподівалися, що чоловікам вдасться вижити. На жаль, надії не справдилися - рятувальники загинули миттєво.
Що маємо зараз
А зараз маємо кредит - у 2018 році ЄБРР надав Львову 25 млн грантових євро на три проекти – будівництво сміттєпереробного заводу, рекультивацію полігону у селі Великі Грибовичі та діяльність міської компостувальної станції.
З минулого року Львів почав віддавати цей кредит з бюджету міста. А також платити кошти банкові за резервування коштів. Проте що саме зараз діється з кредитом, як його виплачують і як використовують кредитні кошти, не знає ніхто, крім чиновників міськради. А вони свято бережуть цю таємницю.
Хоча напередодні широкомасштабного вторгнення росії в Україну депутати Львова погодили ЛКП «Зелене місто» ще один кредит для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.
Як повідомила «Вголосу» голова комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак, депутати вже три місяці не можуть отримати жодної інформації про те, що діється з міськими коштами.
«Ми запрошуємо на засідання комісії чиновників міськради. А вони - не приходять. То ж жодної інформації чи звіту ми не маємо. Вони розпоряджаються коштами міської громади на власний розсуд», - каже вона.
Також, за смерть чотирьох осіб не відповів жоден чиновник міськради. Відразу, після трагедії, було взято під варту директора ЛУП «Збиранка» Богдана Горбаля та Бориса Пляшенко. Але їм дозволили вийти з в'язниці під заставу в понад 110 тисяч гривень кожному. Що вони й зробили.
Юрія Гольця, який очолював управління житлово-комунального господарства Львівської міськради коли сталася трагедія, у грудні 2020 року Галицький районний суд Львова визнав невинним у смерті людей.
У 2021 році Верховний Суд України визнав протиправною бездіяльність Львівської міської ради, яка не забезпечила закриття Львівського міського полігону ТПВ, не провела його рекультивацію та не виділила земельної ділянки для створення нового полігону, а також не побудувала сміттєпереробний завод.
На цьому, вочевидь, пошуки винних і завершилися.
ІА "Вголос": НОВИНИ