Початок 2022 року для усіх, мабуть, був зі святковим та новорічним настроєм, проте не для Казахстану. Там відбувались масові мітинги через підвищення ціни на зріджений газ. «Вголос» спробує розставити усі події в хронологічній послідовності та розказати, що ж там відбувалось: спроба державного перевороту чи боротьба людей за свою свободу?
2 січня
Протести розпочались 2 січня у місті нафтовиків Жанаозені – після різкого підвищення вартості зрідженого газу, яким у регіоні заправляють більшість автомобілів.
Учасників акцій протесту в Актау та Жанаозені підтримали в інших містах Казахстану.
На опублікованих у соціальних мережах відео чути, як сотні людей на площі в Актау скандують «Шал, кет!» (казахською – «Старий, іди!»).
Це гасло лунає на багатьох акціях, учасники яких виступають із вимогою до колишнього президента Нурсултана Назарбаєва піти з політики.
3 січня
Удень на площі в Актау, за оцінками очевидців, було кілька тисяч людей. До них прибув акім (голова) регіону, проте не зміг переконати їх розійтися. На площі міста протестувальники встановили намети та юрту. Туди також прибули жителі сусідніх регіонів, у тому числі міст Актобе та Уральськ.
Вимоги знизити вартість зрідженого газу розширилися: учасники акції вимагали також викорінення корупції та кумівства, зведення нових фабрик та заводів, скорочення безробіття. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв напередодні розмістив твіт, що в Актау розпочала роботу урядова комісія, і демонстранти «мають виявити відповідальність і готовність до діалогу».
Згодом, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду на тлі масових протестів в країні. Це була одна з вимог мітингувальників.
Зазначимо, що перед оголошенням про відставку уряду президент Токаєв запровадив надзвичайний стан і оголосив комендантську годину в колишній столиці країни - Алмати та Мангістауській області, де розпочалися протести.
5 січня
Вдень, 5 січня тисячі протестувальників прорвали оточення поліції на площі Республіки в Алмати. Демонстранти озброїлися гумовими кийками, палицями, щитами та розпочали штурм будівлі акімату (мерії) міста.
Частина протестувальників спробувала прорватися до сусідньої будівлі, де до перенесення столиці з Алмати була резиденція президента. В обох будівлях розпочалась пожежа.
В казахському місті Алмати приземлився російський військовий літак Іл-76. Зазвичай великий військовий літак Іл-76 використовують для перевезення гуманітарних вантажів. Наразі невідомо, з якою метою російський борт прибув у Алмати, де тривають масові протести мітингарів із силовиками.
Згодом, президент Казахстану записав екстренне звернення до громадян. У ньому він заявив, що «діятиме максимально жорстко» через протести в країні.
За його словами, серед правоохоронців «є вбиті та поранені», а вжиті владою до цього заходи були недостатні.
Токаєв вважає, що за протестами криється «ретельно продуманий план дій змовників, мотивованих фінансово».
Він запевнив, що залишатиметься у столиці, «хоч би що було». Токаєв також пообіцяв виступити незабаром «із новими пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану».
Того ж дня з’явилась інформація, що на тлі масових протестів у Казахстані почалися відключення дротового та мобільного інтернету, користувачам з-за кордону недоступні багато казахстанських ЗМІ.
Зокрема, не працюють портали zakon.kz, nur.kz, tengrinews.kz і vlast.kz, www.inform.kz, також сторінка Sputnik Казахстан та інші казахстанські ЗМІ.
Припинили мовлення телеканали НТК і Перший канал Євразія, а також перший приватний телеканал Казахстану КТК.
Сайти держорганів Казахстану також недоступні з-за кордону на тлі акцій протесту.
Під вечір ситуація в Казахстані значно загострилась. Orda.kz повідомив про захоплення аеропорту колишньої столиці. Згодом, там повідомили, що усі рейси на сьогодні скасовані.
Пізніше, ЗМІ писали, що в країні розпочались розстріли. Відео з інцидентом опублікували в телеграм-каналі DeepState.
На відео видно, як двоє чоловіків щитом захищаються від куль. Проте, один із них залишився поза ним. Другий намагався пройти до нього, аби захистити, але не встиг.
Водночас через ситуацію у Казахстані президент Касим-Жомарт Токаєв попросив глав країн ОДКБ надати допомогу його країні. Варто зазначити, що до організації Договору про колективну безпеку входять такі країни: Вірменія, Росія, Білорусь, Киргизстан, Казахстан та Таджикистан.
5 січня в Алмати від вогнепального поранення загинула дитина, також до однієї з дитячих лікарень Алмати з важкими вогнепальними пораненнями було доставлено підлітка.
За словами уповноваженої з прав дитини Казахстану Аружан Саїн, 11-річний казахстанець загинув від пострілу в місті Алмати, коли його батьки прогулювалися зі своїми дітьми.
«До однієї з дитячих лікарень Алмати з тяжкими вогнепальними пораненнями було доставлено 15-річного підлітка, лікарі борються за його життя. В одній із дорослих лікарень перебуває його батько», - йдеться у повідомленні.
6 січня
Вранці 6 січня контингент військового блоку ОДКБ, основу якого складає Російська Федерація, перетнув кордон Казахстану. До складу групи крім росіян входять також білоруські військові.
На тлі протестів, та з огляду на те, що багато українців живуть та працюють в Казахстані, Міністерство закордонних справ України намагалось з'ясувати, як відправити додому українців, які 5 січня не змогли вилетіти з аеропорту в Алмати. Рейс до Києва сьогодні планується з аеропорту Нур-Султана.
7 січня
Казахстанський телеканал повідомляв про 26 убитих, як їх називають, «озброєних злочинців», 18 поранених і понад 3 тисячі затриманих.
Пізніше, російські військово-транспортні літаки переправляють основні сили свого контингенту на територію Казахстану з аеродромів у Московській, Івановській та Ульяновській областях. Російські десантники прибувають до Казахстану в повному озброєні та в супроводі важкої техніки.
Також, 7 січня, збройні сили Казахстану отримали наказ стріляти на ураження по мітингувальникам, яких президент Касим-Жомарт Токаєв назвав «бандитами та терористами».
Попри те, що українці святкують Світле Різдво Христове, у Казахстані продовжуються криваві події: влада намагається придушити народне повстання.
Українці висловлюють свою підтримку казахському народові. Вони пишуть колядки на підтримку казахів та публікують їх у соціальний мережах.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв подякував Володимирові Путіну за допомогу у придушенні мітингів, які тривають у країні вже шостий день.
«Особливі слова подяки адресую президенту Росії Володимиру Путіну. Він дуже оперативно і, головне, по-товариському тепло відреагував на моє звернення», – сказав глава держави.
Згодом, як повідомили у МЗС України, в Казахстані, де тривають акції масового протесту, не постраждав жоден українець. Для тих громадян України, які не змогли виїхати з країни, сьогодні мають відновити регулярні авіарейси за маршрутом Нур-Султан — Київ.
10 січня
МЗС Казахстану повідомляє, що кількість затриманих осіб сягнула 7 939.
Також пишуть, що правоохоронці спільно з військовослужбовцями Нацгвардії та спецпідрозділами в Алмати на 2 ринках затримали 207 людей.
Кажуть, що було вилучено 5 викрадених авто, вкрадені товарно-матеріальні цінності, 2 одиниці гладкоствольної та 4 холодної зброї.
Також, у той же день, казахстанські медіа повідомили одразу про кілька смертей службовців вищого рангу правоохоронних органів Казахстану.
За даними місцевих ЗМІ, раніше Ібраєв очолював Департамент власної безпеки КНБ. Також видання уточнюють, що попередньо співробітник КНБ випав з вікна своєї квартири.
Окрім того, за даними Telegram-каналів Shot та Orda.kz, мертвим виявили начальника поліції Жамбилської області Казахстану, генерал-майора Жаната Сулейманова. Повідомляється, що п’ять днів тому його призначили комендантом регіону.
Причиною смерті низка місцевих ЗМІ називають самогубство. За їхніми даними, щодо генерал-майора нібито було порушено кримінальну справу через те, що він залишив посаду, і це призвело до “жахливих наслідків”.
Також, на онлайн-саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Токаєв заявив, що в країні, в ці дні відбувалась «спроба державного перевороту». Зазначимо, що він не сказав, які політичні сили стояли за цим.
За словами Токаєва, «під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень, як по єдиній команді проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити, мародери й дрібні хулігани», а потім і «озброєні бойовики, які чекали свого часу».
Як зазначив Токаєв, у заворушеннях брали участь і люди з-за кордону, яких він назвав терористами. Про які конкретно зарубіжні країни йдеться, він не сказав.
Токаєв також заявив, що влада виконала вимоги учасників мирних акцій протесту, у тому числі про зниження цін на пальне, і закликав не змішувати мирні акції з заворушеннями.
Масові протести у Казахстані продовжуються вже кілька днів. Так, економічні збитки, пов'язані з демонстраціями, приблизно можуть становити 2-3 мільярди доларів.
Він зазначив, що в Казахстані брали участь бойовики із центральноазіатських країн, Афганістану та Близького Сходу.
«Насильницькі дії терористів спричинили численні жертви серед співробітників правоохоронних органів та мирних жителів, постраждало близько 1300 об'єктів підприємництва, скоєно напади на понад 100 торгових центрів, банків, спалено близько 500 поліцейських машин», - розповів Токаєв.
11 січня
Сьогодні, 11 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про завершення місії Організації Договору про колективну безпеку, відповідно до якої в країну направили військових п’яти держав ОДКБ у зв’язку з масовими протестами, що переросли у заворушення в низці міст.
«Виведення сил розпочнеться 13 січня і займе не більше ніж 10 днів», - заявив Токаєв, виступаючи 11 січня у парламенті.
Президент також повідомив депутатам, що висунув кандидатуру на нового прем’єр-міністра – Аліхана Смаїлова.
49-річний Смаїлов обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра в попередньому кабінеті, який Токаєв відправив у відставку минулого тижня, коли країну охопили безпрецедентні протести, які переросли в насильство, що призвело до загибелі щонайменше 163 людей.
Як стало відомо, нинішні протести мають системні причини, пояснює виданню LIGA.net глава Центру політаналізу та прогнозів Павло Усов.
«Частина суспільства втомилася від незмінного правління Назарбаєва, корупції і свавілля. У Казахстані, на відміну від тієї ж Білорусі до 2020 року, більш жорсткий персоналізований авторитаризм, де опозицію майже повністю знищили кілька років тому», - зазначив він.
Він також додав, що відтоді, коли Назарбаєв покинув пост президента, він підписав собі «необмежені права».
«Коли Назарбаєв залишав посаду президента, він переписав на себе необмежені повноваження у низці сфер: управлінні силовиками, кадровій політиці. А його наступник Токаєв став «англійською королевою». Але разом з тим все одно в країні виникло два умовні центри влади», - додав Усов.
Першим віце-прем'єром країни став Роман Скляр, міністром енергетики - Болат Акчулаков.
«Призначити Тлеуберді Мухтара Бескенули заступником прем'єр-міністра – міністром закордонних справ Республіки Казахстан, Бектанова Мурата Карибайовича – міністром оборони Республіки Казахстан, Тургумбаєва Єрлана Заманбековича – міністром внутрішніх справ Республіки Казахстан», – йдеться в указі Токаєва.
При цьому було заарештовано колишнього керівника Комітету національної безпеки Каріма Масімова, знято з посад кілька осіб, близьких до колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, а сам Назарбаєв – як стверджує його представник, добровільно залишив посаду голови Ради безпеки, яку обійняв Токаєв.
Зараз влада Казахстану заявляє, що контролює ситуацію.
Якщо демонстрації вщухнуть, а жодних системних політичних змін не відбудеться - влада одразу почне серйозні репресії. Яке майбутнє у всіх протестів - достеменно невідомо.
Цьогорічні протести специфічні – вони не ініційовані політсилами, а, мабуть, є спонтанним народним рухом, який прагне скинути владу та стати вільним, незалежним народом.
ІА "Вголос": НОВИНИ